Зими, що ледь ступила на поріг,
Хлюпоче у ріці стареньке фото.
Брудного листя проржавіле злото
Дрижить в окладі вимоклих доріг.
Розгледівши між хмар найперший сніг,
Стара рілля умліла чорнорото.
Лапатий скарб вихоплюють з юги
Сухого бур’яну ламучі пальці.
А кураї – безприв’язні зухвальці,
Його толочать в заростях куги.
Вітрисько натягає на луги
Убогість хмар, немов канву на п’яльці.
Із осудом кривавим межи віт
Хитається на пагорбі калина.
Збирає у букетики долина
На терені нежданий снігоцвіт...
Останній погляд кидає в просвіт
Світила догораюча вуглина.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
