Зими, що ледь ступила на поріг,
Хлюпоче у ріці стареньке фото.
Брудного листя проржавіле злото
Дрижить в окладі вимоклих доріг.
Розгледівши між хмар найперший сніг,
Стара рілля умліла чорнорото.
Лапатий скарб вихоплюють з юги
Сухого бур’яну ламучі пальці.
А кураї – безприв’язні зухвальці,
Його толочать в заростях куги.
Вітрисько натягає на луги
Убогість хмар, немов канву на п’яльці.
Із осудом кривавим межи віт
Хитається на пагорбі калина.
Збирає у букетики долина
На терені нежданий снігоцвіт...
Останній погляд кидає в просвіт
Світила догораюча вуглина.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.