Інна вже рік , після медичного коледжу ,працювала в районній лікарні медичною сестрою хірургічного кабінету. Вона була така старанна, що навіть на роботу приходила раніше інших. Їй здавалося, що ця професія принесе радість , бо допомога людям – це , на її думку , було найважливішим в житті.
Коло дверей хірургічного кабінету стояли вже люди на прийом до лікаря. Інна вийшла в коридор і повідомила, що лікар буде пізніше, хвилин через двадцять. "І тому, кому потрібні направлення на аналізи, то я можу надати",- оголосила медсестра
Лікарка прийшла, але не через двадцять хвилин, а набагато пізніше. Вона була знервована і чимось невдоволена. Давай швидше пиши, - різко сказала лікарка Інні.- Ну, що ти спиш…. Хоча медсестра, начебто, все швидко робила. А коли дівчина хотіла порадити бабусі, у якої була рана, чим краще промивати, то «докторка» промовила дуже різко, наче хотіла, щоб всі почули: і санітарка ,і всі пацієнти, які були в коридорі: Ти, що там говориш? Хіба ти маєш права щось людям радити? Ти ж «петеушниця»!- Дурна «петеушниця». Інні стало, навіть, трішки погано від цих слів, але промовчала, якось було нечемно відповідати тим же. А «горе- лікар» встала зі столу і вишла з кабінету.
Коли закінчився робочий день , то медсестра, скинувши медичний халат і прихопивши свою сумочку, вийшла на поріг поліклініки. Був травень, і сонце вже по – літньому світило. У серці в Інни ще залишався брудний осад від слова «петеушниця». Але тепер вона знала, що думають лікарі про медичних сестер. Скоро літо,- розмірковувала Інна,- і розпочнеться вступна компанія до вузів, то ж і я піду в якийсь. Тільки не знаю ще в який, може це буде немедичного спрямування, бо щось минулі думки не дають йти у цьому напрямку. І чому часто люди завжди хочуть утвердиться у своєму житті за рахунок інших, принижуючи людину словами або діями? Мабуть, вони більше не можуть себе проявити і тому , ображають інших. Такі люди будуть завжди, від них ніде не дітися, але я буду старатися обминати їх, або робити щось , щоб менше з ними спілкуватися, - подумала дівчина і посміхнулася сама до себе,- хоча… Після таких образливих слів можна життя направити в інше русло. Сонце світило їй в обличчя, неначе кликало до нової дороги, яка не буде вести до цієї поліклініки….
Грудень 2014 рік.
Доволі повчальне оповідання... Але я думаю. якщо Інна бажає здійснити свою мрію, якщо вона бачить, що люди довіряють їй, якщо вона відчуває СВОЮ ПОТРІБНІСТЬ ЛЮДЯМ і впевнена в тому, що зможе їм допомагати... то вона закінчить медичний ВУЗ і обовязково стане чудовим лікарем. Я думаю...
На жаль, пане Укране, вона не стала лікарем, хоча спроби вступити до ВуЗу були... Медицину залишила... Але вона допомагає людям .... Щира дяка за візит.
Історія дошкульна тим що все частіше зустрічається , і особливо зараз , коли в більшості випадків більшість студентів ( усіх майже закладів без виключення) закінчують за гроші , без наміру працювати по спеціальності , дурна звичка українців - думають що освіта , дає життя , але підсвідомо напевно українці знають , що освіта дає прапор тим хто хоче бути вищим за всіх , хоча це не означає в більшості випадків мудрішим , щоб мати більше грошей ( здебільшого украдених ) і купувати світ під себе ... Реальність ...Але всі забувають - не буває поганих народів чи професій -бувають погані люди ... А народи і професії не винні що мають поганих людей і виконавців !
Хороша замальовка. Правда життя, іронія і біль, риторичні питання і роздуми. Загалом добре. Більше питань у мене до стилю ( тут мікс художнього і публіцистичного) і до мови оповідки ( складні синтаксичні конструкції, суха констатація). Задум, ідея чудові, але виклад ще слабенький. Мова заскладна, неорганічна, важко сприймається. Краще короткі речення. Бракує психологізму ситуації. Закінчення добре. Трохи допрацюйте. І вийде хороша новелка з елементами психологічного шкіца. Бо зараз балансуєте на грані газетного нарису і оповідки. Пунктуація - перше реч. - коми непотрібні. Діліть на більше абзаців. Перед... Лікарка - абзац.І тому, якщо комусь. - Давай... - пряма мова. Слово "начебто" тут не є вставним словом ( в значенні ніби). Дівчина хотіла - кома між підметом і присудком? Вузів - з малої. Немедичного- разом. ПринижуючИ. Біля слів тому та або - коми не треба. Може - з обох боків. Промовила дуже - не треба ком. Почули- двокрапка. Був травень-кома (складносурядне). Бо щось - бо чомусь. Цим напрямком, у цьому напрямку. Можна - коми непотрібні. Отаке. Натхнення!
Дякую за пораду, але це і є газетний нарис... Якщо десь не пишу разом, то це буває комп... Щодо пунктуації, то не скрізь погоджуюся, але виправлю, там де потрібно.... Дуже довго вивчала те, що будуть читати всі: від вчителя до прибиральниці... бо часто поезія і оповідання залишаються на рівні самих творців... Тобто, поезія для поезії... Дякую!
Кожен обрамляє поезію чи прозу так як вважає за потрібне , ясно що про образність можна сперечатися , але треба і одночасно шукати власний стиль , тому я також часом пишу нестандарнтно , бо такий зараз світ , а кожен талант цікавий лише тим - що він особливий , тому і талант . а решта просто - здібно пишуть . але талант відрізняється від здібних - своїм шляхом , який спочатку може бути і незрозумілий , і деколи помилковий , головне щоб шукати !
Так, пані Наталія, саме це нарис — малий оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому зображено дійсні факти, події конкретних людей. Щиро дякую за комент. Наснаги!
Швидко здалася Інночка. Якщо на початку оповідання вона мала високу мету і була впевнена у важливості свого вибору, і через прикре слово, кинуте недолугим лікарем, змогла кардинально змінити професію свідчить про те, що людина не має твердого стержня.
У кожног свій вибір, пані Катерино. Та , і змінювати своє життя не дуже легко... І професій можно мати декілька...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Сумно тому,що до дівчини дуже рано 
спасибі, пане Іване.
