Очі жінки-це завжди інтрига, в них приховані розум й душа. Мають місце кохання і крига, і про це я напишу вірша. Розумні люди часто кажуть, що очі – це людська душа. На жаль брехати вони можуть, тоді вони не варті ні гроша. Вони красиві, як сміються, і сльози щастя теж їм до лиця. Життя іскринки в них снуються, в них я б дивився без кінця. Я б цілував би такі очі, які горять коханням і добром. і не люблю до користі охочі, я відчуваю їх нутром. Але чому відтак буває, такі красиві очі, а пусті, Куди душа з них відлітає, і на вустах слова уже не ті. Чому ж так Бог людей будує, одному личко щоб красивеє було. Другому ж душу він дарує, кому ж з них більше повезло.
Краще - і про це я напишу вірша , милозвучніше звучить . задум вірша добрий , прекрасні слова , але треба доопрацювати , бо деколи звучання окремих рядків , мені здається вибиваються з загального тирму , от якби доопрацювати , то було б набагато краще ...
Читав і незадоволений. То анапест, то ямб то казна що. Поважайте читача, пане Сергію!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0
якби доопрацювати , то було б набагато краще ...