|
Моя душа, це море сподівань,
Це сила хвиль, думок піщаний беріг ,
В піщині кожній , необмежність знань ,
Для них завжди відкриті навстіж двері.
Ловлю вітри, стаю з ними на прю ,
Змагаюся і хоч впаду, піднIмусь!
Струшу весь порох, усміхнусь, прощу!
Злітаю в хмари і дощем прикинусь!
Проллюся краплями, кину слова,
Хоча й малі, та застукочуть градом,
Ударять в землю й річечка мала
Проб`є русло і стане водоспадом.
| 
у Вас 
0
ВІТАЮ З ВЕСНОЮ 
