В полі, у зеленім лузі, Загубились сірі друзі. Йшли вони купатися І почали гратися. Їх шукає сива мати, Бо вже час лягати спати. "Де ж ви, дітки мої любі? Тут гуляють вовки люті. Ви ж сердечні гралися, Чи ж їм не дісталися?" Обізвались гусенятка: "Мамко, ми шукали татка!"
Гарний віршик, тільки розв'яжіть одну інтригу, де ж все-таки заблудились ті друзі у полі чи у лузі, бо так можна дітей заплутати, адже поле - це одне, а луг зовсім інше. Як на мене, доречніше було написати: У траві, в зеленім лузі...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-