Бабусі
Бабусю рідна, я скучаю, Їду додому та й вже знаю, Уже ніхто там не чекає, І у вікно не заглядає. Прийду до хати, двері відчиню І ваших слів я вже не чую. Чому не кажете нічого? Я ж вже приїхала додому! Я вже поріг переступила, Мовчить бабуся моя мила, Я пригорнутися спішуся, Біжу до ліжка де бабуся. Ліжко порожнє - вас немає, Ніхто мене не пригортає! До чиїх ніг я притулюся? Кого ж обніму я, бабусю?! Там біля церкви хрест, могила, Отам бабуся моя мила, Прийду до неї, притулюся Хоч до могили, де бабуся.
Додав: mandarunka (13.07.2015)
| Автор: © Мандаринка
Розміщено на сторінці : Вірші про сім'ю
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2720 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА