Холодний дощ вогонь сумний розпалить
І почуття, мов хмиз сухий, згорять в калюжах
Байдужностей людських , а сірі хмари
На схилах неба знов негоду наворожать.
Тут блискавки з розлогим гулом грому
Впадуть на крони, ще з зеленими плодами
І відіб’ються дзвоном в сивих скронях
На спомин мертвих всіх, загублених між нами.
Зірки думок не створять нового сузір’я
І мертве море почуттів не здійме шторму.
Не оживе засушене в брехні коріння
Німі вуста молитвами не заговорять.
На теренах розсіяного мороку
Приблудні пси весільний бал справляють;
Свобода й рабство змішані у мозку,
Мізерність же,- на лаврах почиває.
Роки життя суцільним маревом насняться.
Пізнавши світ, ми вже несилі щось змінити,
Ґвалтуємо лиш душі вкотре розп’яттям
На капищах язичницького заповіту.
Спливає час крізь стислі пальці буднів ,
А як же хочеться його за мить впіймати!
Обпалене полотнище хоругви
стає штандартом нових постулатів.
Вирує царство епідемій лиха злого,
Скрізь по хатам шниряють вурдалаки.
Невже нічого не лишилося людського
У цьому світі, під сакральним знаком?
Злочинці з божевільними у парі
Сидять не в божевільнях , не на нарах,-
В обіймах долі, правалять на престолі,
А правда мовчки спить під ними гола.
11.08.2015р.
Злочинці з божевільними у парі, Сидять не в божевільнях,не на нарах, В обіймах долі правлять на престолі, А правда мовчки спить під ними гола. Дуже правильні слова і за вашу правду Вам від мене
Дякую Вам, пані Анно, що завітали та залишили коментар.Заходьте ще буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
