Твої вуста уже не ті.
Твої вуста уже не ті,
Що жаром так колись палали,-
Немов зів’ялі пелюстки,
Поблякли мовчки, поспадали.
Мені нічого тут не жаль,
У цьому світі без любові,
В твоїх очах років вуаль
Згустила сутінь вечорову.
Для чого тут уже зітхання
І зойки замість серенад,
Коли вже відцвіло кохання
й погас останній зорепад.
Уже не ваблять поцілунки
І присмак хмелю на вустах,
а чародійна сила трунку
не подолає вже літа.
Криниця висохла до денця
живої в ній нема води.
Зів’ялі почуття на серці
Заносять вічності піски.
А скоро вже сніги й зима,
Хоча попереду ще осінь
Своєю позолотою здаля
Шляхи розчарувань пророчить.
12.08.2015р.
Додав: oles (12.08.2015)
| Автор: © Олесь Розхристана Душа.
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1202 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА