Засвербів язик під вечір,
так бува в Степана. Каже жінці: - Літа обмаль.
Ти ж , як та сметана. Жінка стала раптом думать:
- Маю я питання. Значить це, що я смачненька?
– каже хитро Таня. Той на неї косо глянув.
Ізгори донизу: - Може й так, а може й інше. –
скорчив хлоп мармизу. Таню, ти мене з півслова
розуміть повинна. Як сметана, - значить, біла.
Й досить, кицю, жирна.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
