Нд, 24.11.2024, 00:31
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-усмішка
 

Одеські галоші.(гумореска)

                                                   
 
                                            Десь  поїхав  Василь  Гальчин
                                            До   тої  Одеси
                                            Пише  листа  своїй  милій,
                                            А  може  і  бреше.
 
                                            Приїзджай  до  мене  мила
                                            Бо  не  можу  спати
                                            Заробив  їм   пору  рублів
                                            Приїдь  їх  забрати.
 
                                            Сіла  бідна,  сум  схопив
                                            Йде  до  моєї  жінки
                                            Каже,  що  чоловік  її  за  пів  року
                                            Від’їв  пів  печінки.
 
                                            Тільки  пише,  що  не  лише
                                            Заробляю  гроші
                                            Трошки  вже  в  кафе  лишив
                                            Є  ще  на  кальоші.
 
                                            Як  поїхали  обидві
                                            Нема  вже  неділю
                                            Ось  дзвінок,  я  беру  трубку
                                            Аж  собі  не  вірю.
 
                                            Тут  Василь  кричить:
                                           ,,Не  можу  сі  їх  позбути
                                            Таксі  розгуляли’’.
                                            Ох  і  в  мене  заробітки?
                                            Ох  і  дні  настали?
 
                                             А  він  тоже  бідолаха
                                             Не  плюне  си  в  кашу
                                             Дав  їм  тільки  на  кальоші
                                             Це  вам  точно  скажу.
 
                                             Ох,  як  прощалися   вони
                                             Фист  вона  довольна  була
                                             Але  свої  нові  капці
                                             У  дорогу  взула.
 
                                              А  як  зайшли  вони  в  поїзд
                                              Таксі  розпалили
                                              Що  там  рядом  на  проході
                                              Арм’яна  побили.
 
                                              А  що  було  в  Станіславі
                                              Сіли  си  на  лавці
                                              З  сміху  вмерла  з  тих  кальошів
                                              Якась  стара  бабця.

                                              Довго  вони  там  на  лавці
                                              Собі  посиділи
                                              Тут  себе  одна  мац-мац
                                               Де  сі  труси  діли.
 
                                              А  кальоші  їм  ідуть
                                              Трусята  си  куплять
                                              Нехай  більше  в  тому  поїзді
                                              Нічого  не  гублять.
 
                                              Отак  сі  вони  доїздили
                                              Нічого  не  хочуть
                                              Бо  тепер  у  нас в Франківську
                                              Всі  з  них  сі  регочуть.
 
                                                                             06.06.1996р.
 
 

Додав: 0997030561 (25.09.2015) | Автор: © Володимир Олійник
 
Розміщено на сторінці: Вірш-усмішка, Олійник Володимир

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2019 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 nasvictor • 12:18, 27.09.2015 [Лінк на твір]
як казав відомий одеський гуморист - в етом шото єсть. пробуйте ще. натхнення!
avatar
0
2 0997030561 • 16:58, 27.09.2015 [Лінк на твір]
Віктор,щиро дякую.Нехай Вам щастить.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz