РОЗЛУКА

Під вербою дівча,
Тихо пісню співа,
На доріжку задивлені очі,
Скоро місяць зійде,
А чи ж милий прийде,
Чи пригорне він серце дівоче.

Ось вже й місяць зійшов,
Милий так й не прийшов,
В небі блиском світилися зорі ясні,
Нічка тепла була,
Та любов не цвіла,
Навіть зорі свій блиск зупинили тоді.

перегра

Полетіла б до хмар,
Щоб роздмухати жар ,
Щоб побачити очі кохані ,
Та вже сили нема,
Ллється пісня сумна,
Не поверне любов на світанні.

Пісня стихла в душі ,
Лиш шумлять комиші,
Закигикала чайка про волю тоді,
Співчувала вона,
Бо кінчалась весна,
Знала холод несе біль і більше журби

Перегра

Полетіла б до хмар,
Щоб роздмухати жар ,
Щоб побачити очі кохані ,
Та вже сили нема,
Ллється пісня сумна,
Не поверне любов на світанні.

Ось вже й місяць зaйшов,
Милий так й не прийшов,
В небі блиском світилися зорі ясні,
Нічка тепла була,
Та любов не цвіла,
Навіть зорі свій блиск зупинили тоді.