Сьогодні в нас таке велике свято і надворі дітей із квітами багато, сьогоодні в церкві дзвін святково так лунає, і пару молоду до себе закликає. Священник молодий обітницю читає, і кажучи її ця пара ще не знає, у світі тім великім добра так небагато- але вони зійшлися у цю чудесну дату. Від щастя мами плачуть і гості собі зжато, і вже з переживання-заплакав навіть тато. Цілуються на цьому,рушник святий тримають, і бережно у церкві ті двері відкривають. На руки її взявши,по ссходах тихо сносить, а діти почекавши,цукерок дуже просять, Зворушені від щастя,всі руки наставляють, і пара молода так щедро їм кидає. Шампанського бокали тримать у руках, вони ще молоді,та їм вже по роках- йому вже 23,а їй вже 19, і радо всім сміються і хочуть цілуватись. Сьогодні в ресторані весілля відсвяткують, і половина міста напевно їх почує. Там музика лунає-гостей всіх звеселя, там танці до зорі,що чути аж здаля. Тут є маленькі діти,і є багато старші, тут наливає староста і чути знову маршіч. І подарунків повно так,нема куди ховати, і щастя парі молодій знов хочуть побажати. І піднімається бокал:за дружбу,віру і любов, і поцілункі затяжні виконує ця пара знов. І їсти,пити вистачає,нову горілку виставляють, всі п'ють,гуляюь,веселяться-за молодих,за їхнє щастя. І наречений тт сидить і наречена теж весела, з своїми дружбами й дружбами усіх людей в танок повела. В кінці з фатою наречена з сльозою на лиці танцює, боїться навіть нареченийй-в останній раз свій час гайнує. І трохи весело і сумно,і дві обручки на руці, по всюди буйний сміх і щастя,а в когось сльози на лиці. І гості всі в останній раз добра і щастя їм бажають, і наречені хай живуть-любов'ю землю зігрівають.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
0
