То не жінка, то Янгол з неба,
Не впізнати її років,
За для чого їх знати треба,
То прибулиця з давних віків!
Вона зайде і сонце засвітить,
Вона гляне на душу тепло,
Неможливо її не помітить,
В слід за нею іде добро.
Вона лагідна і красива,
Їх посмішка, як весна,
Ії слабкість жіноча й сила,
То є трон і її вина.
Ні!- не жінка, то Янгол з неба,
До роботи вона прутка,
То природна її потреба,
Почуттів в ній тече ріка.
Пропливе, як лебідка біла,
Доторкнеться до всіх крилом,
Там порадить, доречно, вміло,
І до кожного, лиш з добром.
Навіть роки її не старять,
Бо душа її молода,
Їй Господь подарунки дарить,
Де спіткає її біда.
То не жінка, то Янгол з неба,
Не впізнаєш її років,
За для чого їх знати треба,
Краща донька своїх батьків!
Дякую за коментар і за уважність! Хай світ дарує радість! ;)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
