На світі острів існував
І всяк до нього мандрував
З колиски та до схилу літ,
Щоби там папороті цвіт
Отой, що щастя всім несе,
Дарує вимріяне все,
Знайти, зірвати і спізнать,
І більше вже не мандрувать,
А жити в радощах, цвісти,
Звести омріяні мости
До наших дивних островів,
Де жити б кожен так зумів,
Як був задумав з юних літ,
Бо там один існує світ,
Де мед тече, кисіль пливе
І лиш приємне все живе.
Та от біда, що острів той
Серед болота, ніби Ной
З ковчегом серед вічних вод,
Дійти до нього без пригод
Ніяк не можна.
Із боліт
Отих не витягнеш чобіт,
А треба йти, а треба йти,
Бо манять поклики мети.
І ми бредемо, ми йдемо,
Ту твань щоднини товчемо,
Уже йдемо і без чобіт,
Бо загубили між боліт,
Уже йдемо і без мети,
Уже мета одна – іти.
Куди – не знати, та йдемо,
В ходу життя все кладемо.
Отак і вік свій пройдемо,
Серед боліт змарнуємо,
А острова нема, пропав,
Либонь, міраж в очах стояв,
Із юних літ, із ранніх днів
Всяк бачив те, що захотів,
І брів до мрії островів,
В болоті ж буднів посивів.
Ну, що за світ, ну, що за гріх
Так осідлали нас усіх,
Бредем на острів майбуття
Серед болота каяття.
І острів – ген, і острів – там,
Болото ж тут, і всеньке нам,
Не вичерпать, не перейти,
Відсутні будь-які мости,
Нема чобіт, і ноги - в кров,
Вперед веде одна любов,
Не знать до чого, та йдемо,
І живемо, і живемо.
Відповідаю відразу двом рецензентам, бо в них приблизно однакові рецензії - що сумно. Буду, мабуть, доопрацьовувати вірш, бо мав на увазі зовсім не сум, а одвічну нашу ходу, де ми набиваємо чимало гуль, губимо не одну пару чобіт, шукаючи свою мрію, а мрія, виявляється, якраз у тій ході, у вічному нашому русі по життю, вічному пошуку. Треба доопрацювати, аби наголос зробити на ході, а не сумуванні. А вантажиться так недолуго сам не знаю чого, потрібно, напевно, буде, набирати вірш в ручному режимі, бо через копіювання чомусь зміщує рядки в прозову форму. Дякую за увагу, шановні.
Поки будемо йти- булемо жити... Ви коли скопіюєте вірш ще раз в редакторі проставте "ентери" розриви рядків, в мене теж була така проблема, тут не читаються чомусь розриви рядків при копіюванні тому треба пробивати початок кожного рядка - вручну...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хоча безнадійно сумно.
