Жебрачка
Бабуся зморщена губами,
Стоїть як сирота.
Опустивши голову чекає,
На хліб собі гроша.
Відпрацювала все життя,
Вона просить у стовпа,
Ціна у хліба така,
Що не хватає їй гроша.
Це не вона стоїть,
А наша совість,
В нашу душу заглядає,
У кого ще є,
А у кого, вже немає.
До влади прийшли злодії,
І забравши геть усе,
Вони вкрали всі надії,
У того, хто на пенсію живе.
Додав: nagornyjj (01.05.2016)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Розміщено на сторінці : Релігія , Михальнюк Володимир
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1908 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА