До тебе лину серцем і душею,
З країв далеких до тебе лечу,
Ти світиш, Києве, небесною зорею,
В Дніпрових хвилях дУмки полочУ.
Цвітуть каштани. Білим покривалом
Красується Хрещатик молодий,
Мов наречений, блискає кристалом
Приваблює і в сон заходить мій.
Люблю тебе мій вічний, рідний Київ,
Й куди б мене життя не повело,
В душі тепліє, гинуть сніговії,
Бо відчуваю батьківське тепло.
І зараз в серці чую твої дзвони,
Що кличуть в храми, бо Воскрес Христос,
Я думкою проб`ю всі перепони,
Прийду до тебе ,щоб що в сні, збулось!
| 
у Вас 
0
