Прожектор Від квітня 1959 року я вже працював техніком-електриком в Закупнянському кар’єроуправлінні, яке добувало вапняковий камінь у відкритий спосіб. Мав у підпорядкуванні дванадцять монтерів. Електрогосподарство складалося із локомобільної електростанції, двох трансформаторних підстанцій, кількох дизельних електростанцій на дільницях, електрообладнання насосних станцій, електричних екскаваторів, грохотів, камнедробілок, бурильних верстатів, освітлювальних установок, повітряних ліній електропередавання (ЛЕП). Кар’єри врізалися уступами, як великі східці висотою від восьми до тринадцяти метрів кожна. По уступах були розведені повітряні лінії для живлення силового обладнання та освітлення. Освітлення ранком та вечором здійснювалося прожекторами заливного світла (ПЗС). По мірі того, як уступ вироблявся ЛЕП ставала все ближче до краю уступу і її потрібно було переносити. Дерев’яні опори, ізолятори, проводи - не були дефіцитом. Особливо цінилися ПЗС-45, які мали скляне дзеркало параболічної форми, патрон Е40 («Голіаф») і електролампу потужністю 1000Вт.
Одного разу посилаю електромонтера Бориса Коновалова на кар’єр «Восточний» зняти з опори ПЗС. Десь через годину він приїжджає і каже, що прожектора не зняв, бо опора стоїть близько до краю уступу і він боявся підійматися. Це мене трохи роздратувало. Кажу: «Поїхали удвох». А на віддалені кар’єри ми, зазвичай, доїжджали вантажівками, які возили камінь з кар’єру на естакаду. Приїхали. Дійсно, опора стоїть десь за метр від урвища.
Беру кігті та захисний пасок, одягаю і підіймаюсь на дерев’яну опору. Вид зверху неприємний: опора висотою сім метрів та ще й урвище глибиною біля десяти метрів. Знімаю ПЗС і на мотузці спускаю його вниз до Бориса. Злізаю з опори, прохожу вперед, нагнувся, щоб зняти кігті, аж чую за спиною шурхіт, а потім – бум! Оглядаюсь назад, а це опора, з якої я щойно зліз, посунулась вниз і з гуркотом впала на нижній уступ. Німа сцена. Борис мовчить і я не можу вимовити слова.
Повезло мені і Борису.
Дякую, друзі! Лише згодом я зрозумів хибність своєї поведінки. І настільки глибоко зрозумів, що обіймав посаду головного державного інспектора в енергетиці Подільського територіального управління Держнаглядохоронпраці, написав навчальний посібник "Електробезпека на виробництві і в побуті" і викладав цей предмет 15 років.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хай і надалі щастить.
