А нам субсидії зажали - Це, мабуть, щоб ми повмирали… А ось вам…дзуськи…ми живі… Щоправда, завдяки траві, Що Бог дарує на городі. То ж, панство, вам старатись годі, Бо ми хоч і пенсіонери, Та у душі, як піонери. Завжди готові до роботи, Притому звичні до скорботи, Бо жартівливий вийшов час. Ми в курсі, що чекає нас… Та все ж хотілося б, панове, Вкусить життя не полинове, Що так вже в’їлося у горб Від в’ючних тих баулів – торб Іще з дитинства до сих пір, Що виливалося на спір, Чи зможеш так, як я зумів? А хоч один з нас зрозумів, Що значить жити, а не снить? Чи може хтось нам пояснить, Що взагалі таке життя??? Невже воно - одне ниття, Нестатки, вбожество та болі, Не маючи ніколи волі Свою здійснити побажань, Без страху й тіні коливань. Ми все життя комусь та винні, Як тії жаби в баговинні, Ми всі невільні, ми – раби! Живи, як хочеш, лиш роби; Роби для зміцнення держави, І на війну роби криваву, І на полях роби до скону, Роби півдарма по закону, Який тебе не береже, А тільки голить і стриже. Роби, щоб збільшити мільярди, На статки, золото, ломбарди, Щоб не збіднів міліонер… … А, як живе пенсіонер??????????????? Він теж впирався аж до поту, Бо мусів виконать роботу, Щоб заробити на життя, А заробив – одне ниття.
Вправно, пані Катерино! Пенсіонерам в Україні найгірше, ніж усім іншим. Ті, що живуть у селах, мають великі переваги перед міськими, бо городина допомагає їм виживати дуже суттєво. Але! Найближчим часом краще в Україні не буде нікому. Восени треба буде повертати відсотки за борги МВФ, а це мільярди доларів...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
0000][/color]
