Іра – дівчинка цікава… Бачте, ось у чому справа, Що не все у цьому світі, Як те ясне сонце світить, Є й похмурі, мокрі дні Дуже довгі, та нудні… Ось і дівчинка вважала, Як щороку підростала, Що життя - солодкий мед, Без усяких там прикмет… … Наступив нарешті час, Як минув Господній Спас. Закрутилось все навколо І у центрі стала школа. Те купити, те придбати. В домі збори і дебати… І замислилася Іра, І закралася зневіра, Чи таке життя медове, Білокриле і казкове? Що за звір – шкільна пора? Чи сподобається гра? І , як довго там сидіти? Чи не битимуться діти, Адже разом цілий клас Крику, лементу… Атас!… Ось такі невтішні думи Рвуть серденька ніжні струни, Бо вже скоро перший раз Іра йде у перший клас.
З жахом згадую той час, коли мене відвели до першого класу! Усе мені там було чуже та вороже! Вдома було інтелігентне та освічене оточення, а в школі я побачив десятки невігласів та хамлюків(включаючи і учителів!). Я був там тотально "класово чужим". Єдине позитивне, що дала мені радянська система освіти, це те, що я навчився носити маску та люто ненавидіти тих, хто ненавидів мене. Ця ненависть зробила мене міцним духом та тілом і вельми вправним у боротьбі. Совіти навчили мене виживати БУДЬ ЩО. А інтелект мені виставили вдома. Вічна пам'ять та подяка моїй бабусі - Іді Григорівні Вітебський-Лібановій!
Ви знаєте,п.Борисе, парадокс, що кожне нове покоління відрізняється від своїх попередників своїм розвитком, але десь після десяти років вже явно поповнює їхні ряди. За чверть століття скільки було світлих голів першокласників, а ми й донині недалеко просунулися, хоч диву даюся, оглядаючи і слухаючи сьогоднішніх дітей ще дошкільного віку, які вони кмітливі, впевнені і зовсім без комплексів. Хочеться надіятись, що нинішні першокласники не втратять своїх якостей і після двадцяти літ. Дякую за коментар!
Дивлячись на сучасних дітей , які мають "нести" з уроків вдвічі чи навіть більше непотребу мені їх шкода , бо зараз мало дітей як Шевченко , що прагнули знань , а не як сучасні діти тікали від них . Я згадую свого племінника і інших дітей - які казали так- навіщо вчитись , як гірші за мене невігласи мають батьків мажорів , або з грішми і вони куплять не тільки золоті медалі , а дипломи всіх училищ і університетів , всі аспірантури і навіть наукові дипломи , а вина цьому - повсюдна КОРУПЦІЯ !!! - а оцінка вірша - написано добре і з надією !!!
Почала працювати В.Р. і я маю надію, що нові закони будуть на користь і учням, і вчителям в освітній реформі. Мабуть, критерії будуть інші, коли сам Гройсман сказав, що диплом - не самоціль, а найголовніше знання. Дякую за коментар!
А я весь час повторюю собі і іншим - вони без нас , простих людей , тобто В.Р. будуть більше рішати свої проблеми а не людей . Хоча цілком підтримую що підтримують матеріально простих вчителів в середніх школах , хоча це мене не стосується , бо викладачам в музичній школі , де я працюю , зарплату не підвищили , але все починається від звичайної школи , бо музичну школу рахують вже як елітну школу , де вчаться лише вибрані учні з музичними талантами . Успіхів і здоровя вам ! Хороших творчих досягнень !
А мені, і зараз хочеться до школи. Класний вірш!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Класний вірш!!!
