НЕХАЙ ГОРЯТЬ СВІЧКИ ОЛТАРНІ
НЕХАЙ ГОРЯТЬ СВІЧКИ ОЛТАРНІ
Нехай горять свічки олтарні,
Спаливши подих сатини.
Його мережива останні,
Гріхи повісять на стіні.
А після чорним покривалом,
Накрити пекло назавжди.
Підняти світ за перевалом,
Який не знатиме біди
Спинити дію цю не смійте,
Іти без віри до хреста.
Величне радісно надіньте,
Нехай блаженство вироста.
Нехай пробудиться священне ,
Чарівне миле у серцях.
Життя знайде своє буденне ,
Святе прекрасне на стежках.
Воно у храмі причастилось,
Молінь носило від сердець.
За правду з Господом молилось,
Щоб щастю дати свій вінець.
Додав: Davudenko (15.12.2017)
| Автор: © ІВАН ДАВИДЕНКО
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1188 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Оптимізму Вам, пані Таміло. Все буде добре! :s-7: