Ой, не кажіть, що осінь це розлука,
Що сум лягає каменем в душі,
Що дощ це сльози , неймовірна мука,
Бо пишуться зболочені вірші.
Ні чистоти, ні натяку любови,
Про це ,мов,пишуть з початком весни,
А осінь, це журба,полум’яна основа,
Що догоріла наче дивні сни..
А я кажу, що осінь це спочинок,
Можливість підрахунку дій за рік,
Збереження найкращих із зернинок,
Що проростуть ще кращі ніж торік.
| 
у Вас 
0
