Моє село
Вже вишні вбралися в намисто,
Їм коси літо заплело.
Достигне скоро в полі жито.
До жнив готується село.
Приспів:
Моє село в зелених шатах.
Дитинства, юності — сліди.
Поміж дерев рідненька хата
Жде на гостини, як завжди.
Стежинка вабить у ярочок
До срібних звуків джерела,
Туди, де гра, співа струмочок, —
Дитяча мрія там жила.
Приспів.
Стрункі красуні, дві тополі,
Зітхають: — Вже прощатись час…
І сумно стало мимоволі.
— Чекайте! Я вернусь до вас!
Приспів.
21. 07. 2018р.
Світлина з інтернету
Додав: kraynyuk46 (20.10.2019)
| Автор: © Крайнюк Надія
Розміщено на сторінці : Вірші про рідний край
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2788 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
virchi : Хвеся вийшла чарівною! Найбільше сподобалося, що вона "дуже язиката" і "цілий день дає поради". Це так упізнавано для кішок, які
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА