ЖОВТЕНЬ
ЖОВТЕНЬ… Ось знову Жовтень…задощило – Самотня свічка в смутку догора. Цей рік, неначе, починавсь щасливо, Та Осінь біль та розпач принесла… Не тільки Осінь, а й Весна минула В розлуках, страху, болю та сльозах. Навіть душа в мені, немов, заснула Лиш в віршах німо засихає на устах… Ось знову Жовтень…задощило – В природі, в серці, навіть на душі. Мабуть в провалля й щастя змило, Думки зачахлі завмирають у мені… Нам навіть Літо не принесло зливи, Змивали б щоб усе наболене й лихе. Мабуть, ми перед Богом завинили, Що навіть Осінь лише горесті несе… Ось знову Жовтень…задощило – Та дощ цей, як і сльози, знов пече, Бо серце болем в грудях защеміло, Й мої молитви в Небеса душа несе… То ж не дивуйтесь, Зиму що чекаю, Що в Божу Ласку вірю все одно – Цей Рік, як згірклий трунок допиваю, Й чекаю Чуда, що дарує нам Різдво! © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 1 . 10 .2020
Додав: Lilafea (01.10.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1257
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
