ЗАМОК МОЇХ МРІЙ Напевно сніжний Замок моїх Мрій, Тому розтанув під життєвим жаром, Кудись думки мої забрала заметіль, А чи розвіяла, як попіл над пожаром… Не правильно я навіть мріяла, мабуть, Так ніби казку, але не життя писала, Ото ж не встигнувши в тій суєті збагнуть, Що моя доля справді тих казок не знала…
Напевно сніжний Замок моїх Мрій, Там де фортуна міцно в кригу одяглася, Старань тому усіх занадто мало й дій, Життєва казка щоб моя розпочалася…
Десь в вікнах Замку, ще горить свіча, Котра думки шалені з мріями вінчає, Хоч час невпинно в небуття сплива, Та мого болю на шляху не помічає…
Напевно сніжний Замок моїх Мрій, Чомусь таким з Небес мені надали, Політ бажань зухвалих, наче рій, Реальність пише ту, що й не чекали…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
