Я знову сам, її нема... І лиш холодний Місяць і тихенька тьма Так неповторно моє серце обіймає. Десь там далеко, в глибині небес, Десь є любов, яку не знищив секс, Яка не знає грошей, де мене немає... Мені так хочеться дістатися до мрій, Я хочу усього себе віддати тільки їй, Та Місяць мене в небо не пускає. Невтомне серце вже стомилося трепти, Воно болить, але не може осягти, Повірити у те, чого ще не було й немає. А темінь обіймає тишею, дощем, Все тіло просить: ще, іще, іще..., - Усе тому, що ніжності реальної не знає. І я беру у руки свою душу, Нехай її нема, але я жити мушу, Я не знайшов любов, то хай душа шукає.
Олександре, я кілька раз прочитав вірша і з кожним його новим читанням у мене тільки збільшувалася кількість запитань до вас, як до автора тексту. Дозвольте вас запитати про слідуючі протиріччя, які я помітив у творі - " Місяць...моє серце обіймає." "Місяць... мене не пускає." Коли тіло просить, а не душа, то це якраз буде саме те, що не базується на духовному, не на чуттєвості, не абстрактне, а живе - "...іще, іще, іще...", і в цей же час "Десь є любов, яку не знищив секс..." і т.п. Дуже сподобався останній рядок вірша, чи не тому, ось думаю, що у самого душа в постійних пошуках...
Місяць обняв моє серце тихенько, Не відпускає, вчепився, мов звір, Шепче затято людські побрехеньки, Ніби на небі нема більше зір. Всі протиріччя загладила темінь, Тьма почуттів і підтекстів розмов, Я підсвідомо вже знаю напевно, Що протиріччя найбільше - любов..
Десь є любов, яку не знищив секс, - напевно ключовий для усіх вираз , щоб ми зрозуміли що таке справжня ЛЮБОВ !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
