СТАРІЮ ДУШЕЮ… Мабуть, душею також вже старію, Бо струни в серці затихаюче-сумні, Спішить не варто – я це розумію, Але в душі турботи зовсім не земні…
На жаль, не можу душу розбудити, Старечо-сиву, що заснула у мені, Бо вже не здатна навіть полюбити, Щоб окриляти помисли в журбі…
Вже посивіли мої мрії та бажання, Немов жебрачка, в Бога молю сил, Душевні щоб забрав мої страждання, Але взамін за це нічого не просив…
Нема косметики, щоб душу відновити, Хірурги навіть не усунуть з неї ран, Де шрами, мов життя мого кредити, Глибоко в’їлись, як розбитий жбан…
Так вірилось – душа моя безсмертна… Зламалась доля, то ж її покрила сивина, Моя реальність, що болюча і нестерпна, До старості, на жаль, і душу довела…
Я перечитую всі ваші поезії , вірші , слова ,думки , і розумію що у вас на серці якийсь дуже великий тягар і тому цей тягар прямо таки вас вимушує багато писати , висловлюватися , виговоритися , бо коли болить , коли дуже важко , коли щось не так , хочеться із кимось таким поговорити щоб тебе зрозуміли , допомогли , підтримали . Я вас розумію , можливо а можливо і ні , ви підкажете ...
Дякую! ...так, розумієте! оце знайшла в житті такий от спосіб скидати з душі усе, що накипіло, особливо коли важко, а коли все добре, то й душа ліниться писати... а тягар? та все життя - тягарем упало але , мабуть , досить сильна, якщо посилаються постійно такі випробовування, для чогось Бог послав мені й отакий дар...можливо щоб справлялась і від оптимізму таки не виліковувалась, не зважаючи ні на що!
Хтось пише щоденники і так легше жити, а в мене "життєвий щоденник" - це моя поезія, мої збірки і насправді лише я знаю, про що на якій сторінці цього "щоденника" написано...і що в той момент було пережито
Буває навіть смішно, коли , читаючи мої рядки , хтось ображається, бо сприймає, що написано саме про нього...ну дуже часто таке буває, коли на "злодіях шапка горить"... але і таке мене тішить і в цьому знаходжу, бо таким чином виходить, що й "сміття виносить саме себе з мого житття"...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
0
