Зникають тіні у нічній пітьмі І день стихає сонцю удогонь, Але життя у серці і умі Палахкотить, коли в нім є вогонь… Багато слів почув сьогодні світ, Мовчати зараз – точно – не пора, Та слина капає наразі, а не піт, Бо не вартують ті слова пера… І люди йдуть, стираючись на прах, Ні слів, ні тіней, мов пусті плоди, А суть буття – долати лінь і страх, І з видихом залишити сліди…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.