За вікном засніжені простори...

Всього коментарів: 28
Порядок виводу коментарів: 2Спам 1 Sofi • 11:55, 18.12.2009 [Лінк на твір] Ти про мене цілий вечір думав... Гикалось мені, хай Бог простить... Про сліди навіщо ж так, із сумом? Нащо ж сніг з пилюкою місить у кімнаті? Ось і не приходжу - в неті висну. Втім так само ти... І в мені шукаєш музу, схоже, а знайдеш мігеру... Ну прости.... Вікторе, прошу за експромт! Мені щось не дуже Ваше "тайком"..... натхнення! 1Спам 8 Did • 12:39, 19.12.2009 [Лінк на твір] Без тебе тужно у імлі, Груднева ніч така холодна. Принишклі пензлі на столі Злетіть не хочуть на полотна... "Тайком" - звичайнісінький український прислівник, те саме, що потай, крадькома, потайки. Щиро вдячний за коментар і побажання. 1Спам 15 Sofi • 13:31, 19.12.2009 [Лінк на твір] А я оце весь ранок думала, чому на вікні зникли картинки.... А то Ви не малювали! натхнення! 0Спам 17 Did • 15:44, 19.12.2009 [Лінк на твір] Сьогодні воно присутнє. Взаємно! 1Спам 19 natalya-gurkina • 18:39, 20.12.2009 [Лінк на твір] супер!)))))) 0Спам 21 Did • 06:24, 21.12.2009 [Лінк на твір] 1Спам 2 45tom • 12:13, 18.12.2009 [Лінк на твір] Ох ці романи по Інету... а кров бурлить немов вживу. Молюся образу з портрету. і не сприймаю це як гру... 0Спам 9 Did • 12:44, 19.12.2009 [Лінк на твір] У вашиш словах присутня правда... Дякую. 1Спам 3 Medbrat • 21:17, 18.12.2009 [Лінк на твір] Ви пишіть,пишіть про неї Діду, хто напише,ну якщо не ви? щоби легким,чорно-білим слідом, в пам"яті-лишалися скарби 0Спам 10 Did • 12:50, 19.12.2009 [Лінк на твір] В пам'яті залишаться скарби? Згодний, можливо, напевно... А ще, мабуть, на серці побільшає кількість карбів. 1Спам 4 COCODE • 22:32, 18.12.2009 [Лінк на твір] Він про неї цілий вечір думав А вона"от гикалось чого" Він для неї-оди, вірші,душу А вона"А з сумом так нащо?" Він для неї небо все хапає І чимдуш до ніг її біжить. А вона" Чому ти так страждаєш? Я любов не можу розділить" Щось таке виникло, сам незнаю що. Це під впливом твого вірша і коменту Софійки. Добре Вікторе. Мені сподобалося 0Спам 11 Did • 12:53, 19.12.2009 [Лінк на твір] То було жртівливе припущення Софії, не більше. Дякую за коментар. 1Спам 5 octava • 23:44, 18.12.2009 [Лінк на твір] Вітю, організовуйте і Ви "празнік на хаті" - наслідя-я-ять!.. - шо мало "не покажеться"... А чого Ви знов сумуєте ? Розумієте ж, що октави - вітряні 1Спам 6 Sofi • 23:46, 18.12.2009 [Лінк на твір] Та, певне, що усі на сайті не так, як слід, прочитали.... А у вірші чорним же по білому Октава згадана))) 0Спам 13 Did • 13:08, 19.12.2009 [Лінк на твір] Згадана, бо згадується часом, це правда. 0Спам 12 Did • 13:04, 19.12.2009 [Лінк на твір] Окрім "вітряних октав" є ще кому наповнити душу смутком, на мій превеликий жаль... 2Спам 7 svetakedyk • 00:12, 19.12.2009 [Лінк на твір] Сніг поскрипує легеньким сумом, сіє час між дум. Гарно Вікторе. Але треба сумувати. Любов людина впускає в свою душу під різним приводом і без, але так чи інакше для щастя. Навчитись бути щасливим легко, коли розумієш - не важливо з ким кохана людина, головне аби її любили, лілеяли, називати сонечком, радістю, коханою... Будьте щасливим завжди 0Спам 14 Did • 13:10, 19.12.2009 [Лінк на твір] Дякую, Світлано. Все відбувається саме так, як вам уявляється та розуміється... 1Спам 16 Zira • 13:58, 19.12.2009 [Лінк на твір] Не просто так згадується, ой, не просто: Сум душі, адже Октава вітряна - Пофліртує і " злиняє" геть... Буде Віктор пити радість літрами І закохано п'янітиме, ледь-ледь. 0Спам 18 Did • 15:47, 19.12.2009 [Лінк на твір] Щиро вам вдячний за обнадійливий поетичний коментар. 1Спам 20 natalya-gurkina • 18:40, 20.12.2009 [Лінк на твір] враження що душа хоче політати а їй, скоріше за все, недозволяють... чомусь от таке враження. за вірш 5! 0Спам 22 Did • 06:32, 21.12.2009 [Лінк на твір] Так, Наталко, - відлітався, мабуть, уже, бо стою нині на землі, а злетіти знову ніяк не вдається. Дякую. 1Спам 23 Viktorivna • 19:22, 21.12.2009 [Лінк на твір] Гарно подумали і гарно написали. Частіше б так думалося. Гарно!!! 0Спам 24 Did • 06:16, 22.12.2009 [Лінк на твір] Куди вже частіше? Буде тоді просто боліти голова і думати важко. Дякую. 1Спам 25 Katya • 14:51, 04.01.2010 [Лінк на твір] Мені здається, я знаю про кого йдеться у цьому вірші... Щиро вдячна вам, Вікторе, за прекрасну поезію! 0Спам 26 Did • 12:07, 05.01.2010 [Лінк на твір] Тут уже були невдалі спроби відгадати адресата, проте, мені приємно, якщо вам це вдалося зробити без зайвої підказки. Насолоджуйтеся сумом моїх вечорів. Вони й невеселі зігріють вашу душу теплом, наповнять її світлою ніжністю... Дякую. 1Спам 27 Katya • 14:08, 06.01.2010 [Лінк на твір] Це вам спасибі велике-велике!!! 0Спам 28 Did • 22:22, 06.01.2010 [Лінк на твір]

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі