Ця сорока - білобока Розігнала в лісі спокій... Зрання цінькають до нічки Зголоднілі дві синички, Що навкруг страшна зима, А харчів у них нема. Може вітром відірвало Від галузки нитку з салом?..
Тішуся, пані Оксано, що Ви з Настусею небайдужі до братів наших менших! На жаль, у нас годівнички немає, сиплемо крихти на підвіконня. Моя молодша, Іринка, коли йде гуляти надвір, бере целофановий мішечок з хлібом, голубів годує.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
