Я шукаю Україну. Заглядаю в очі людей, В кожну щілину нашої країни: Не бачу ніде. Я фанатиків бачу, І тих,кому всеодно, І я від сорому скоро заплачу, Бо ж ідемо на дно. Вона зосталась В душах одиниць, Та не за це змагались Ті, що розстріляні впали горілиць. Не за Це Вмирали Вони. Я шукаю Україну. Вона є? Це поодинокі сини, Але вже не родина. А я шукаю її повну, Дружню і привітну, А бачу сьогодні - Люди гнуться під вітром Непорозумінь, яких не існує... Ти - зрозумій, прошу я: Сонце не зламати, Земля не зів"яне - Негоже людям воювати, А тим більше слов"янам - У світі й так багато полину. Сильну й творчу Я шукаю Україну. А тут...хто віршів моїх захоче, Хто почує мій дитячий Писк серед лайок? А я таки буду одначе Писати своїх байок Про мою Україну. Її шукати "сиротою попід тином". В зламаному механізмі буду гайкою. Писати без агресії. Мої мрії байка? Покажіть, що є інші версії.
Не шукати, а будувати потрібно і гарним словом, і доброю справою. Охочі зрозуміти твої прагнення і допомогти в діяннях завжди знайдуться. Уміти переконати в своїй правоті інших, ось що тільки для цього потрібно тобі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
