Закриються в мені останні двері -
Нема що винести, нічого не внести,
Я вилив би чорнила на папері,
Щоб плямами коханню розцвісти. І виростуть квітки на грунті тексту,
Той чорний квіт...навколо пустота,
І римами сторінки переплести,
Старається голодна самота. Вологі пелюстки посохли від чекання,
Земля поморщилась від марності надій,
У снах чекаючи періоду буяння,
В душі коханій вогняній. І свічка в світ вливаючи пастелі,
Гарячим воском кинула мазки,
Новими квітами у цій напівпустелі,
Засіються пожовклі васильки. Медовістю розплавляться нотатки ,
В світанках позолотиться роса,
Так і папір покрився квітом гладко,
Ховаючи незримі чудеса. Триматиму відчиненими двері -
Я все віддам, хоч можна принести,
На скелях розквітають орхідеї -
Та чи кохання зможе розцвісти?
| 
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 
