Сталкери долі (хоку)

* * *

Не чую тебе

в океанії звуків,

відлуння моє.

* * *

Загублять мене

між сонцем і зорями

нащадки мої.

* * *

Вже шлагбауми

зачинили нам ніч.

Гримлять поїзди.

* * *

Осколками слів

ми руйнуємо тишу -

відлуння душі.

* * *

Сталкери долі

шукають власні шляхи

в нетрях чужих надій.

* * *

Кожна людина -

це знак, який посилає

нам Всесвіт.

* * *

Південна спека

розтопленим воском

тече по саду.

* * *

Вагітна Земля

ось-ось розродиться

новим місяцем.

* * *

Мов засторогу,

погляд твій прямо з душі

часто ловлю я.

* * *

Що зможеш сказати

завтрашніми словами

собі, минулому?

* * *

Розумні очі

київського злидня

вдарили в душу.

* * *

Земля здригнеться

від нічного потяга.

Серце заскімлить.

* * *

Не відмовляйтесь

від власних ілюзій.

Вони - ваша суть.

* * *

Світлом своїх сердець

ми щомиті складаєм

нові словники.