Україно – доле несходима, - Кожний день нове щось пізнаю! Широко відкритими очима Я дивлюся на красу твою. Україно – пісне колискова, - Вивчена в дитинстві назубок. Затопила повінь волошкова Край села калиновий гайок. Україно – казка сивочола, - Чута і прочитана не раз. Верби уклонилися до поля, Дякуючи рідному за нас. Україно – диво несказанне, - Повна сили, ніжності, тепла. В серце ти любов’ю невблаганно Першою й останньою ввійшла…
Чим мені подобаються Ваші патріотичні вірші, так це тим, що у них усе від душі, просто і немає перебільшення. Такі слова легко запам'ятовуються і співаються. Вітаю!
Дякую тобі, Людмило. Така щира, що забуваю про розум і повністю віддаюся почуттям, правда не всім близьким і рідним мені людям це подобається, але вони вже змирилися з цим.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
