Проникаєм у все, навіть крізь небеса,
Що нам день принесе? - висихає роса
Під палючим промінням роздертих світил,
На дорогах, якими самотньо нам йти.
Наче камінь, ковток вітру в грудях застиг,
Озирнемось назад - попеліють мости.
Спраглу душу давно не поїли нічим,
Забуваєм про Бога, за щастям рвучись.
Зорі падають в душу, лишають жалі,
Проти течій пливем, наче тінь кораблів,
Проти натовпу йдем, що помножує лють -
Безнадійно шукаєм життя вищу суть...
Крізь терпіння і зради, крізь море скорбот,
Звироднілий дощенту, нещасний народ
Йде в майбутнє наосліп й не відає ще - За накоєне зло не діждеться прощЕнь!
Люди, будьмо ж людьми! Крізь безмежжя небес
Проглядає на нас закривавлений хрест...
Мені дуже хочеться, щоб тебе почули, щоб твій голос не був простим звуком. Пора, мабуть, відпочити, бо ніяк не міг второпати - де я читав нещодавно цього вірша? Тільки зараз дійшло: де і коли... Старіємо...
Якщо мої вірші западуть у душу хоча б десятку-другому душ, надихнуть до життя чи дадуть крихту віри - я знатиму, що пишу не намарне... і не важливо - визнає мене цей світ Поетом, чи ні...
*Люди, будьмо ж людьми! Крізь безмежжя небес Проглядає на нас закривавлений хрест...* ...Упаде з висоти на дурні головешки і забудем тоді всі доріжки і стежки. Якщо мало життя,щоб душа наситилась добром, то побий блискавице таких й уложи всіх у гроб.
Мені приємно, Ольчик, що Тебе зачепила моя поезія, хоча погоджуюсь, в глянцевих журналах таке не друкують - хто ж хоче про себе таку правду чути... ми всі, хто більше, хто менше, винні у тому житті, яке проживаємо Успіхів Тобі у всьому і світла у душі!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
