ПОРА ПЕРЕРОДИТИСЯ, ПОРА!

Створили світ, в якім живем,
Який довкола нас.
І винні лиш самі, що йдем
У прірву раз у раз.
А світ навколо – наче сад,
Де кожен – садівник.
Якщо б могли навести лад,
То виріс би квітник.
Та жаль, не бачим, поряд нас
Вже повно бур’яну.
Давно пора догнати час,
Прокинутись зі сну.
Пора вже землю обробить,
Дерева посадити.
І квіти виростуть у мить,
Як вчасно їх полити.
Створім посеред пекла рай,
Нехай буяє квітом.
Нехай цей сад, чудовий край,
І стане нашим світом!