**** Яка краса. коли сміється небо, А зорі душу гріють до тепла. І я щаслива біля джерела, Що б’є з глибин твоїх, о рідна земле, Моя Вкраїно, матінко моя. Яка краса. коли дозріє нива, А колоски шепочуть про любов Аж струменіє в жилах кров. Яка ти гарна, земле, - нене мила, Моя Вкраїно, мій святий Покров. Яка краса, коли душа у росах, Не у сльозах - у пишному цвіту, Дитинно чиста, наче голуб на лету. Й життя у долі часу просить, Щоб Україну зодягнути в білизну.
|