Переглядаю старі рушники, Що вишиті матусеньки рукою, В них плач душі й печалі береги Переплелись нестерпною журбою , В них те чекання, де немає меж Та радість,котра відстані здолає.
Переглядаю старі рушники І матінки мені не вистачає.
Щиро дякую вам за те,що серце ваше відгукнулося на цей вірш .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
