КЛІКУХИ
КЛІКУХИ Скінчилася пора, пустого говоріння, Потреба в ній, сповна уже відпала. Встає пора жахливого терпіння, Бо пора інший прапор підійняла. Одна юрба з ворожої клікухи, Набравши крок до бунту поспіша, З листа кричить, горлане що є духу Бо за душею в неї - ні гроша А жити треба і їсти хочеться, Бо сил уже немає проживать. Тому внайми, до клікухи й проситься, Щоб ту ж клікуху завтра проклинать. Під прапором другім бере ганчір’я , Клікуху іншу до бунту понесе, Ганьба усім нема довір’я, Отак клікух в неславі й затрясе. Бо жити треба і їсти хочеться, Бо сил уже немає проживать, Тому внайми до клікухи й просится, Щоб ту ж клікуху завтра проклинать.
Додав: Davudenko (24.08.2011)
| Автор: © Давиденко іван
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1685 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА