Чт, 03.07.2025, 12:34
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1009]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [86]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4533]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 787

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

ХІБА Є, НА НЕБІ КВІТИ Й РУХИ

ХІБА Є, НА НЕБІ КВІТИ Й РУХИ

Марнуєм час і його потреби,
В душі складаємо лише тяжке,
Крізь дим і чад ми рвемося в небо,
Шукаєм там собі життя легке.

А його ніколи там не знайдеш,
Смак медів там також не відчуєш,
Тільки даром крила обламаєш
І час земний на пусте змарнуєш.

Хіба є на небі квіти й рухи,
Зелені трави й співи солов’їв,
Там лише живуть боги і духи,
Та плач на хмарах і у громі гнів.

На землі ми живем із таїною,
В красі природній радісні й щасливі,
Та буває страх і біда порою,
Життю лишають грози й зливи.

Бо на землі вже немає заборон,
І у душах ненасить прагне бою,
Вона хоче світ схопити у полон
І скрізь хвалитися його ж красою

Ось так і живем у природі паркій,
Сумні чи раді, та в небо дивимось,
Бо як тяжко, тоді в молитві палкій,
Клянемось йому. Неначе змінимось?. .

Додав: Davudenko (19.12.2011) | Автор: © Давиденко іван
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1551 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 Did • 00:44, 20.12.2011 [Лінк на твір]
Дуже слабенький, на жаль, вірш, пане Іване. НАГОЛОСИ! НАГОЛОСИ! НАГОЛОСИ!
avatar
2 Davudenko • 08:33, 20.12.2011 [Лінк на твір]
ПАНЕ ВІКТОРЕ. СПАСИБІ ВАМ І ЗА ВІДГУК І ЗА КОМЕНТАР ВІН ДЛЯ МЕНЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ.ДЯКУЮ СЕРДЕЧНО.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
kraynyuk46: Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу  долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!

kraynyuk46: Дякую Вам за такі глибокі роздуми. Бажаю подальших успіхів у творчості. 

kraynyuk46: Чудовий вірш про чисті, щирі почуття до коханої. plus_1_ 


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz