Під Крутами

Нерівний бій під Крутами рокоче

Між нами досі в мирному житті,

Бо хтось про подвиг позабути хоче,

Скорившись очевидній сліпоті.

Неначе на Аскольдовій могилі

Весь Київ хоронив колись не тих,

Що Україну боронить хотіли

Ціною власного життя од лих?..

Одне з них наближалося зі сходу,

Маскуючи за гаслами єство

Зажерності своєї десь насподі

Й показуючи сили торжество.

Та бачив люд уже сліди свавілля,

Що світом розповзалося мерщій.

Наперекір дорослому безсиллю

Юнацька мужність ринулася в бій.

Пекучий біль од розчерків багнетів

Жадобу волі стримати не міг,

Хоч їх атакували вже утретє,

Збиваючи чисельністю із ніг.

Знеславлені вояки Муравйова

Свинцю не шкодували та вогню, -

І юність помирала поступово

Під Крутами в нерівному бою…

Ви тільки не запитуйте – навіщо

Так рано класти голову свою?

Для чоловіка доблесть є найвища –

Померти непокірливо в бою!

24.01.12