|
|
В розділі матеріялів: 157
Показано матеріялів: 21-40 |
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 7 8 » |
|
Осінній сум. О синій сум душі
Лягає словом знову на папері.
|
|
І мріялось, і солодко було
Від тої тиші, аж вмлівало серце....
|
|
Дні останні гарячим промінням
Ще чіпляються за небокрай,
Тільки скоро у небі синім
Задзвенить від пташиних зграй.
|
Я полюбляю тихі
ті хвилини,
Коли вечірні
сутінки падуть,
Тоді вбираю
всю магічну силу, -
Старої книги
відкриваю суть.
|
Я боюся, якщо
озирнуся,
А життя моє
майже прожите.
|
Під вуаллю притиснула руки.
«Ти сьогодні так зблідла чого?»
- Це тому, що печаллю до муки
Напоїла, мов трунком, його.
|
Терпким кружляє осінь листопадом,
Чиясь ридає скрипка
вдалині.
|
Як боляче, - відходять
із життя,
Ті, що лишили
слід у людських душах!
|
Спокуснику,
нещасний дон Хуане,
Чи ти кохання й
досі не пізнав?
Чекав, коли в
душі любов повстане,
А сам вогнем
жагучим спопеляв.
|
Мжичить мряка липка і холодна.
На погості я тихий,сумний.
Над могилами віє нещадно
Шум ялиць і берізок щемний.
|
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь,о! – та сама.
|
Дворы стоят
в пурге осенних астр.
Какая
сине-розовая вьюга!
Ну
почему я думаю о Вас?
Ведь мы
давно забыть должны друг друга.
|
За що тебе, о мово солов'їна,
Ненавидять, катують і
гноблять...
|
|
|
