«Присвячується пам'яті акторів, які пішли від нас!»

                 Як боляче, - відходять із життя,

                 Ті, що лишили слід у людських душах!

                 Ці лицедії, що без каяття

                 Втішали нас на сценах і на площах.

                 Для нас вони сміялися тоді,

                 Коли душа їх плакала від болю.

                 Не ангели, не грішні, не святі -

                 Улюблені зрадливою юрбою.

                 А проживали тисячі життів, -

                 Своє життя здавалося театром.

                 Йшли в небуття одвічно молоді

                 Під оплески з недограного акту!