Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
"Народився в м. Нововолинську Волинської обласі в 1962р. де і проживаю. У 85р. закінчив Нововолинський електромеханічний технікум, поступив в Луцький філіал Львівського політехнічного інституту на заочне відділення. Освіта вища, технічна. Працював інженнером-конструктором в конструкторському бюро на ВО «Оснастка», пізніше, також інженером-конструтором в ПКБ ВО «Волиньвугілля», оператором на АЗС «Універсам», майстром дільниці на ТзОВ «БРВ Україна». На даний момент працюю на ТзОВ «Кроноспан УА». Одружений, дружина Леся, маю дві доньки 15 і 8 років. Працюючи на ВО «Оснастка», займався велотуризмом. З товаришами, на велосипеді, об’їздили Волинь, Карпати, Камчатку. Вже два роки, як пишу вірші, які щиро дарую на ваш розсуд. Дякую Богу за ті думки, що Він дарує мені. Буду дуже вдячний тим, хто їх сприйме і вдячний тим, хто не сприйме. Мир вам і любов.
Бондаренко Андрій Борисович народився 28 листопада 1983 року у селищі Чепічанка (Пермський Край, Росія). Вірші почав складати у 16 років. Пише головним чином російською, але й українську солов'їну намагається не забувати. Зараз працює у металургійній галузі.
— перед тим, як братись за перо, поет має відчути в собі Бога;
— намагатися словом "зсувати" свідомість (детальніше з приводу цього
терміну див. моє есе "Деякі фігури "вищого пілотажу" в поетиці");
— не красти в інших;
— не красти в себе (що значно складніше);
— перемагати себе в змаганні з собою;
— користуватися найдостойнішим об’єктом для поезії — власним життям;
— черпати слова тільки з книги власного серця;
— писати темнотами, які швидше за дидактизми виведуть читача на світло;
— пам’ятати про те, що читач має бути співтворцем поета;
— дивувати себе: якщо я не здивував себе, вірш не потрібний;
— писати так, щоб комусь щось із написаного захотілось вивчити напам’ять;
— не стояти на котурнах тіней;
— одним оком дивитися на власну творчість і обома — на творчість інших та старатись писати не гірше кращих;
— не повторюватися у темах та ритмомелодиці;
— викладатися в кожному вірші так, ніби цей вірш — останній;
— якщо поету вдалося взяти якийсь духовний рівень в одному вірші, в
наступному вірші він не має морального права спускатись нижче цього
рівня;
— друкувати написаний вірш, коли він "відлежиться" хоча б з рік;
— постійно прагнути наближення до Першослова-Бога;
— бути впевненим, що створене поетом обов’язково колись віднайде саме
той, можливо, єдиний читач, для якого і призначене написане;
— пам’ятати слова Конфуція: “Не турбуйся про те, що тебе не знають люди. Турбуйся про те, що ти не знаєш людей”.
Сьогодні на одному з сайтів міста Миколаєва прочитав ось це:
"На
ситилайтах, расположенных вокруг Сити-центра, размещено открытое письмо
к Виктору Ющенко, Юлии Тимошенко, Арсению Яценюку и Раисе Богатыревой.
Речь
в письме идет о нашумевшем требовании Министерства культуры переводить
все зарубежные фильмы на украинский язык. Авторы письма считают данное
требование незаконным. «Намерение насильственно употреблять украинский
язык…может привести к разжиганию межнациональной вражды» - говорится в
письме. Подписан текст абстрактно: зрители, киноведы, общественные
деятели, журналисты. Одновременно в кассе кинотеатра, расположенного в
Сити-центре, проводится сбор подписей под этим письмом.
Кроме
ситилайта с текстом открытого письма, на рекламных носителях размещены
высказывания профессора Гарвардского университета, украинца по
происхождению, Романа Шпорлюка, предостерегающие от насильственной
украинизации."
Тут відразу пригадав вірш Павла Глазового "Кухлик". Давайте пригадаємо його прекрасний твір.
сторінка: Вірш-усмішка
| АВТОР ТВОРУ:
Глазовий Павло
—
Відрізняється принципово, і, вибачте за пафос, аби створити пісню,
потрібне особливе зусилля душі. Поезія має бути образною, якісною і
водночас особливо повнозвучною, тобто не тільки насиченою голосними і
позбавленою громіздких приголосних, а й прозоро-простою. Скульптор, щоб
зробити вдалу скульптуру, відсікає все зайве. Щоб вийшла гарна пісня,
відкидають навіть більше — всі додаткові смислові нюанси... Пісня має
бути загальнозрозумілою, треба давати верхівочки, інколи пунктири, і
коли текст без музики залишається, то виглядає оманливо простеньким. Як
сільська дівчина в простій сорочці-полотнинці, котра весь тиждень
працює, а коли вдягає сукню-вишиванку, стрічки, віночок, одразу видно
її красу. Тобто справжня пісня розкривається разом із музикою. У
згадуваній «Рідній школі» через усі чотири строфи проходить образ
гнізда з ластів’ятами, і він найкраще сприймається в переливах музики,
тобто пташиний грай виявляється словесно і музично.
сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Майданович Тетяна
За пропозицією Любомира (lyubyk) у розділі "Вірші за тематикою", створено категорію "Вірш-пісня".
Навіщо ця категорія? Відповідаю словами Любомира:
"Багатo xтo
iз людeй пишe пiснi, чoму б нe ствoрити рoздiл за тeмeтикoю
"вiрш-пiсня",абo"пiсeнний вiрш", у якoму мoжуть бути стoвпчики
(рiзнoстрoфнi,абo рiзнoї дoвжини,з умoвoю щo автoр вказуватимe дe
"заспiв" i дe"приспiв"). Цe на гранi гeнiальнoгo! Бo
кoмпoзитoрам лeгшe адаптувати гoтoвe твoрiння,нiж викидати i прoсити
пeрeрoбляти рядки."
Від себе додам, що коли У Вас є аудіозапис пісні - можете файл
надіслати автору сайту (virchi@yandex.ru). Я додам його до Вашої
публікації та додатково розміщу у категорії "АУДІОВІРШІ"
======
Обов'язково (якщо дійсно є) потрібно вказати рядки, які є приспівом.
Бажано вказати виконавців пісні, хто є композитором. Можна навіть
додавати нотний стан (відскануйте, а фото для публікації надішліть
автору сайту).
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітємо
Легеньким дотиком...
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень
Вербиця
Н.Горик
Ой ти гілко, гілко вербова!
На тобі зелена обнова.
Ще холоднувато надворі,
А ти вже в святечнім уборі.
Ти вже у церковцю ходила,
Господу стежинку встелила
І до нас вернулась, свячена
Гілочко вербова, зелена.
Ти торкни Оленочку трішки,
Хай росте, як мама, заввишки
А Максимка – шпарко й багато,
Хай здоровий буде, як тато.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Как умру, похороните
На Украйне милой,
Посреди широкой степи
Выройте могилу,
Чтоб лежать мне на кургане,
Над рекой могучей,
Чтобы слышать, как бушует
Старый Днепр под кручей.
И когда с полей Украйны
Кровь врагов постылых
Понесет он... вот тогда я
Встану из могилы —
Подымусь я и достигну
Божьего порога,
Помолюся... А покуда
Я не знаю бога.
Схороните и вставайте,
Цепи разорвите,
Злою вражескою кровью
Волю окропите.
И меня в семье великой,
В семье вольной, новой,
Не забудьте — помяните
Добрым тихим словом.
За проханням користувачів сайту (зокрема lyubyk)
та у з'язку із збільшенням віршів, написаній на іншій мові, виникла
потреба у створенні категорії. де будуть розміщуватись твори у перекладі.
Для публікації спочатку виберіть відповідну категорію "В перекладі з інших мов" (№1), У першому полі "Короткий зміст" (№2) розмістіть уривок оригінального твору та перекладу на українську (можна просто тільки на україніській або 2 вірші, якщо загальна кількість рядків до 30). У другому полі (№3) - увесь вірш як на українській (переклад), так і на іншій (оригінал) - російській, англійській, італійській та іншій.
Можна публікувати вірш у синхронному перекладі:
рядок оригіналу, рядок українською рядок оригіналу,
рядок українською
Твори без перекладу приймаються лише на відповідному форумі!
Також у цій темі ФОРУМУ Ви можете викласти свій вірш на іншій мові
та запропонувати користувачам сайту допомогти його перекласти на
українську. Коли буде переклад - вірш (оригінал та переклад) можете розміщувати у каталозі "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА"
Олена Багрянцева, народилася 1983 р. у м.Києві. Видала дві збірки своїх поезій ("У пошуках світанку", 2002р., "Чатування на диво", 2008р.). Працює журналістом та викладачем.
Перші твори Олени розміщені на наступній сторінці даної публікації:
"Надобраніч..." "Іще сутеніють сумніви..." "Сьогодні ти будеш відданим..." "Це буде прощання з примарою..." "Не ворожи..." "Біла, без жодних домішок..."
З 31 грудня 2007 року по 29 лютого 2008 року тривав поетичний конкурс "Новорічна ніч" (ІІ-й конкурс, ініціатор - користувач нашого сайту, поет Межов Любомир (Life-Proza). Призовий фонд конкурсу складав 50 грн. - кошти Любомира та Дідик Миколи (NeoNick).
У ІІ конкурсі взяла участь Аліна Курсова (alyka)
та опублікував свій твір NeoNick. На жаль цей конкурс не мав такого
успіху, як І-й - "РЕанімація душі", тож автор сайту та Любомир Межов
вирішили частину коштів дати користувачу, який напише кращий коментар
до конкурсних віршів. Переможцем став користувач Тарас Соловей (m@estrO), який отримує 25 грн. (перераховується на мобільний рахунок оператора КИЇВСТАР).
Дякую
ініціаторам конкурсу, та учасникам - Миколі Дідик та Аліні Курсовій,
які надіслали чудові вірші про Новий рік і підтримали конкурс.
Ти подаруєш чорні вервиці І пом'янеш за Псалтирем. Кудись поїдеш і повернешся, У те, що звуть монастирем. Святі підрясники і мантії, Єпитрахилі і хрести хіба дають якусь гарантію Без власних спроб когось спасти. А завтра - послухи виснажливі, I вкотре - докір без вини. На Образ глянеш і відрадливо Шепнеш: спаси і сохрани! Укелії - свіча, як терниця, I тверде ліжко, й благодать, I у куточку - чорні вервиці, Які ти будеш дарувать.
"Народився в м. Нововолинську Волинської обласі в 1962р. де і проживаю. У 85р. закінчив Нововолинський електромеханічний технікум, поступив в Луцький філіал Львівського політехнічного інституту на заочне відділення. Освіта вища, технічна. Працював інженнером-конструктором в конструкторському бюро на ВО «Оснастка», пізніше, також інженером-конструтором в ПКБ ВО «Волиньвугілля», оператором на АЗС «Універсам», майстром дільниці на ТзОВ «БРВ Україна». На даний момент працюю на ТзОВ «Кроноспан УА».
—
Відрізняється принципово, і, вибачте за пафос, аби створити пісню,
потрібне особливе зусилля душі. Поезія має бути образною, якісною і
водночас особливо повнозвучною, тобто не тільки насиченою голосними і
позбавленою громіздких приголосних, а й прозоро-простою. Скульптор, щоб
зробити вдалу скульптуру, відсікає все зайве. Щоб вийшла гарна пісня,
відкидають навіть більше — всі додаткові смислові нюанси... Пісня має
бути загальнозрозумілою, треба давати верхівочки, інколи пунктири, і
коли текст без музики залишається, то виглядає оманливо простеньким. Як
сільська дівчина в простій сорочці-полотнинці, котра весь тиждень
працює, а коли вдягає сукню-вишиванку, стрічки, віночок, одразу видно
її красу. Тобто справжня пісня розкривається разом із музикою. У
згадуваній «Рідній школі» через усі чотири строфи проходить образ
гнізда з ластів’ятами, і він найкраще сприймається в переливах музики,
тобто пташиний грай виявляється словесно і музично. 
За проханням користувачів сайту (зокрема 
Олена Багрянцева, народилася 1983 р. у м.Києві. Видала дві збірки своїх поезій ("У пошуках світанку", 2002р., "Чатування на диво", 2008р.). Працює журналістом та викладачем.