Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
Кажуть, що філософів розуміють після смерті. Тож якщо Ти читаєш цей твір то я вже воскресла. А ще кажуть, що автобіографічні твори пишуть у великій славі, саме тому я собі її придумала. Знаєш він не хоче мене відпускати назавжди, але дозволяє кожного ранку та вечора літати. Так і не збагнув, що мій ранок триває аж до вечора, а вечір - до світання. Саме тоді я одягаю свою улюблену сукню – зорю і йду гуляти небом залита червоним мереживом шаленої ночі :)
Так трепетно і ніжно торкнулися долоні моїми вустами і поміж пальців долями-життями потекла жага. Стриманість шептала косами-словами , відвертості скотилась по щоках сльоза. Я твої очі мию поцілунком і гублюсь у просторі небес…
Двоє лягають у ліжко – він та вона. Вона одягається і залізає під ковдру. Він питає - ти чого одяглася? Чує відповідь - аби ти мене роздягнув. Він відкидує ковдру і лізе усмішкою за її пазуху
Шепоче Осінь ніжно його вустами. Дарує тепле Літо росами-сльозами. Щаслива несамовито ловлю руками Вітер, аби Любов’ю душу напоїти. Ти губишся в моїм волоссі руками ніжності й бажання
Щастя . Бути щасливою так легко і просто! Бути щасливою людиною так легко і просто, коли ти відчуваєш себе Людиною. Бути щасливою Людиною так легко і просто, коли ти цілковито віддаєш себе Йому Єдиному – Богу – Любові. Тоді світ починає обертатися навколо тебе, а ти від задоволення даруєш тепло тому світу, отже всім його складовим, бо знаєш, що саме твоє тепло і творить його, творить його як твій власний, несамовитий, шалений всесвіт Любові. Бути щасливою так легко і просто! Бути щасливою так легко і просто, коли ти справжнісіньке Світло, можливо Сонячне, можливо Місячне, можливо Зірок…. Але так чи інакше - Сяйво – відблиск Душі.
сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Світлана Кедик
На Землі - в моїм Раю, Сонце в небі грає. Хмари підтанцьовують йому, цвіт Весняний у долонях тане… Сніжинками кружляють по Весні дерева цвітом запашні, шовкові трави, наче коси…. Мочать роси квіткові поля…. А я ковтаю запах…. Солов’я і стрімголов лечу у піднебесся, чекає там мене моя Земля, що Раєм простелилась. Не вернешся!? – гукнув у слід знайомий Час. Я повернусь по вас!
«Щодо осуду інших - правда, не треба переходити на особистості. Згоден із Вашими словами: "... люди не помирають, а живуть вічно у пам*яті Живих". Я б додав, що вони житимуть і без нашої пам*яті. Та тут інше питання, а хіба вони не заробили того, щоби їх згадали?» Це Питання Василя
«Василю,прoстo нe всi пeрeживають oднe i тe самe...Я чeснo кажучи, нe
рoзумiю щo Свiтланка xoчe сказати.Їx мoжна згадувати i живими i
мeртвими,алe кoли їx нeма -їx згадуєш як живиx,xoча вoни
мeртвi.Свiтланo ,Ви на паску нe iдeтe на цвинтар,нe нeсeтe квiтiв,на
запалюєтe свiчки...Чoму?» Це Питання Любомира.
Ну хто може сказати красивіше за саму квітку...? Звісно, що її аромат... Несуся ароматом понад землею, і поле сестричок та братиків гомонять унизу. Сміються жовтими ротиками і хвилюються білими, майже прозорими пелюсточками – крильця. Бачите мої крильця? Вони метеликові. Квітка –
Сьогодні я зустріла маленьке дівчатко. Воно усміхнулося і подивилося на мене з старенького фото мого альбому. Дівчинка мовчки дала мені конвертик і зникла у сяйві дорослих очей, загубилася у спогадах мами дитячого щастя... Все навколо затихло. І тільки конвертик гомонів словами: Для Миколая. Передайте, будь ласка.
Кедик Світлана Василівна, мешканка Закарпатської області, Виноградівського району, села Букове. Юність усюди ходить зі Світланою, саме тому вона вірить в казку. Можете в цьому переконатися прочитавши ї твори.
Кедик Світлана Василівна, мешканка Закарпатської області, Виноградівського району, села Букове. Юність усюди ходить зі Світланою, саме тому вона вірить в казку. Можете в цьому переконатися прочитавши ї твори.
