Пт, 22.11.2024, 05:47
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Щастя - ...
 

Життя серед Життя. Досить жити у пеклі!

Якось одна людина мені зауважила, що якщо у людини немає грошей, то нема і друзів. У мене нема грошей, тому і нема друзів?
Наш світ - 1 долар. А люди – поодинокі воїни на полі війни за існування.
Невже кольорові, але пусті папірці формують людину і світ?
Коли може бути не купюра, а ціла Духовна Картина...

Кожна людина, як такий собі окремий світ, формує власне бачення на ті чи інші речі. Тому і таке явище, як життя набуває особливого значення для усіх нас.
Різна мета, різні потреби, різний життєвий шлях... але як не крути, як не вирізняйся, дім у нас один. І це є планета Земля. Хоч у духовному розумінні я сказала б інакше.
Та якщо трішки пофілософствувати, можна сказати, що душа нашої планети – люди. Досить оглянутися і трішки вникнути в людське існування, як можна побачити кволу душу(в загальному).
Наслідки її недуги - глобальне потепління (від стоптаної квітки до вимирання).
Людство захворіло «цивілізацією». Така хвороба має побічні ефекти – відсутність усвідомлення наслідків дій, та зловживання «силою».
Бо насправді цивілізацію можна назвати регресом. Знаю – критично. Але діяльність людини явно руйнує наш дім. І зазвичай, людина не цінить на перший погляд, неважливі речі. Та неважливих речей нема. І, може, саме тому, що сприймаємо ПРИРОДУ, як річ, а не як живий організм, і не цінимо. А переоцінка відбувається, коли усвідомлюєш нестачу тої самої природи, бо лише тоді, на жаль, вона стає для нас живою.
Тоді, коли важко дихати, бо шар пилу надто товстий і надто сильно придавив легені. Не чуєш подиху вітру, бо йому нічим шелестіти – нема дерев. Не відчуваєш запаху квітів, і не милуєшся їх красою... Не купаєшся у річці, бо вона надто брудна від людських залишків... Чи є на Землі місце, яке б не зачепила людина? Чи є місце, яке можна назвати цнотливим?
Наша природа давно втратила свою цноту. Але не по своїй волі – її збезчестила людина...
Недоречно буде наводити приклади людської діяльності, бо усі ми добре знаємо і розуміємо: що, як та з-за чого трапляється.
Річ у тому, що сьогодні ми маємо змогу спостерігати наслідок свідомої, активної діяльності людини проти природи. Цим наслідком є глобальне потепління.
А природа, це не тільки ліс, дерева якого ми зрубуємо. Це не тільки річка забруднена сміттям... Природа – особистий, маленький будинок кожного з нас. Тому треба дуже охайно про нього дбати, бо в ньому зростають наші діти. Лише отакі маленькі часточки свідомості людської можуть послужити відновленню втрачених природних принад...

Глобальне потепління – видимий образ нашого недбальства, дії проти себе. Але я вірю, що у світі є люди, які добре розуміють серйозність екологічної проблеми.
Де наша «екологічна свідомість», яка чинить дію, але розуміє наслідок?
Та для виховання дитини, спочатку батькам треба опанувати таку науку, як життя серед життя – життя в гармонії з природою.
Гармонію треба розуміти, як Любов. Бо дерево росте, коли його вирощують – плекають... Тож треба сформувати нову свідомість людини. Інакшими словами: мета нашого життя – життя серед життя.
Та не може бути життя по різну, бо усі ми одна велика родина, Єдиний організм наділений самопізнанням і удосконаленням. Аби покращити життя зовні(у світі) треба збудувати його всередині, всередині у душі.
Кожна людина, як часточка Єдиного Організму несе в собі певні заряди(емоції). Що служить руху отого Великого Організму. Ось на даний момент душа людства – хаос – страх, невпевненість... Те що маємо всередині, те маємо і зовні, бо внутрішня енергія формує зовнішню. Побудова нової людини свідомої починається глибоко в душі, там де є ота частина Бога(Любові), яка вміє Творити. Людина наділена здатністю творити, бо успадкувала від Творця(Бога) як фізичне так і духовне начало мудро поєднане , що є нічим іншим, як душею. То кожен має задати собі питання – хто я – Творець чи раб власного страху та ілюзій - нищівник?
Адже аби творити Прекрасне в душі кошти не потрібні. Для того аби намалювати уявою в душі цілий Всесвіт не треба масляні фарби і пензлик. Бо фарбами послужить Веселка, а пензликом сама людина. Що людина в собі несе(у душі), те і випромінює.
Тож душа людства наповнена сміттям, брудом, війнами, суперечками.... те, що бачимо навколо у зовнішній Природі. Забуваючи, що та Природа сидить всередині нас, саме сидить, а не Живе. Сидить і чекає, коли свідомість прокинеться і нарешті побачить єдину виховательку душі – сумління. Саме сумління формує мораль і веде до Любові(Бога, Творця).
Бог усередині мене, тебе, кожного з нас! То чого ж так довго ми блукаємо темним коридором не співчуття і байдужості один до одного, а отже і до Природи? Я питаю це у себе, аби кожен спитав.
Зараз людина не бачить у собі Творця(Бога), бо шукає його у забудовах(церквах). Хіба для того аби покаятись, помолитись щиро за близьких і далеких, рідних і чужих, отже за себе... треба кудись іти?
Треба йти у Храм, а єдиний Храм – Душа, тоді, коли несе в собі Слово Боже. Слово Боже – Ісус Христос, що є єдиним з Отцем народжений Дівою – Творець.
Моя сім’я – БОГ. Ось що треба усвідомити. Тобто усі люди одна велика сім*я. Наш Отець і Мати то є (Творець). А ми Його Творіння – діти(братики й сестрички). Ось це і є ЛЮБОВ – БОГ. Природа зовнішня(тварини і рослини) наші менші брати та сестри. То коли ми ображаємо їх, то ображаємо себе. Ображаємо себе, то ображаємо Бога(Творця). Ображаємо Бога – втрачаємо Любов.
Любов наш рух і розвиток – еволюція. Дорога до Бога прокладена Любов’ю.
То я питаю, скільки можна ображати Себе – Природу? Природа людини походить від Бога.
Мудрість Божого Слова – Мудрість і Розум. Поєднання це втілилося у Ісусі Христі, як Дитині Бога і Його Душі. Який вмістив в собі Царство Боже(Едем). А тіло Його – Батько – фізичний Всесвіт.
Ось людина розіп*яла тіло і розпинає – вбиває Природу – вбиває себе, як Любов.
А Едем, що Ісус показав і носив у Собі людина проміняла на пекло – ненависть, розруха, нерозуміння... один одного.
Так от чорти у душі людини сидять розмахують вилами і скиглять( ну як не скиглити на сковороді). Є і байдужі до всього. То вони там байдуже вештаються коло казана із смолою...
Досить жити у пеклі!
Бо Ісус для того прийшов аби ми(люди) зуміли у власних душах не розіп*яти, а народити Любов. Рятівник у кожному з нас.

Життя насправді Прекрасне, тоді, коли Прекрасне живе у душі!
Є один Бог – Любов, одна релігія – Любов, одна молитва – Любити.

Для розуміння Бога(Любові) раджу поринути у себе(кожен у свою власну душу). Зрозумівши себе ви зрозумієте Творця, який живе мізерною Частиною у тій самій душі.
Зрозуміє Той, хто прагне розуміння...
Але скажу відверто - носити Бога у собі – ЩАСТЯ. Я народила Його в собі маленькою Планетою. Та в ній уміщується цілий Всесвіт Любові.
Як це можливо? Для Віруючої людини можливим є Все. А Все – БОГ.


Додав: svetakedyk (02.07.2007) | Автор: © Світлана
 
Розміщено на сторінці: Щастя - ...,

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3098 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
1 virchi • 00:14, 03.07.2007 [Лінк на твір]

З першим абзацем я цілковито згоден! Наш світ перекосили цінності західного світу, а вірніше жодних цінностей, окрім зеленого паперу. Хочу звернутися до тих, хто ставить $ вище за все:


"Бачу багатьох, називаних щасливими, - і без ціни для серця мого жереб їх. Лежать мерці в трунах мармурових і дерев*яних з однаковою нечутливістю і однаково байдужі як незнанням християнства, так і смиренному дерев*яному хресту, що [водрузили] (не зміг перекласти) віра і бідність. Однаково вони жертви тління. Дуже схожі на мерців земні щасливці, мерці для вічності і для всього духовного. Мертвими їх нарекло Євангеліє.
ВИГОЛОСИМО СЛАВУ БОЖУ В КРАЇНІ І СУСПІЛЬСТВІ ЖИВИХ! (здається слова святителя І.Брянчаннінова)

Щодо іншого - не погоджуюсь із Світланою. "Треба йти у Храм, а єдиний Храм – Душа" - каже вона. А як же церква - дім нашого Бога. Якщо ж ви не бажаєте заходити до дому Божого - Церкви - як Ви можете прийти до нього і як ВІН буде ставитись до вас?

Про слова "Але скажу відверто - носити Бога у собі – ЩАСТЯ" - скажу, що для того, щоб Бог був у вас - треба бути віруючою людиною, великим молитвенником. Чи ви думаєте, що живучи у цьому гріховному суспільстві, не молячись, не відвідуючи церкви та храми, не сповідаючись, не причащаючись Бог буде з вами? з вами буде лище лукавий, а благодать Господня буде з ревними прибічниками істинної, (ортодоксальної) православної віри.

avatar
2 svetakedyk • 08:59, 03.07.2007 [Лінк на твір]
А як ви можете йти до церкви не маючи в серці і душі Бога?
Як ви можете чинити добро не маючи в серці і душі Любові?
Без добрих діл Віра мертва.

Душа людини – і є Церквою – Домом Бога. Бо церква - це люди.
Сповідь – сльози розкаяння.
Причастя – не кров(вино) і плоть(хліб), а Любов – приймати чашу спасення – приймати Бога.

Бути молитвеником – віддавати Любов – творити добро – любити. Ось така молитва має силу.

Хіба Ви думаєте, що Бог живе високо у хмарах, чи у космосі?
Так от відкрию Вам таємницю:
БОГ то є ЛЮБОВ. Його таємниця – вміння любити. Нема таємниці, бо Тайна в Душі людини.
Християнство – це не вчення, а спосіб життя.

Людина – це Дух, душа і тіло.

Бог дав життя всьому творінню, людині ж дав не тільки життя, але і душу, розумну, вільну і безсмертну. Душа завжди розуміється як щось неподільне, як сукупність усіх наших почуттів, скарбниця наших думок, джерело внутрішньої привабливості і духовної краси, відображення Бога, синтез нашої особистості, що охоплює наші властивості і здібності.

Джерелом правдивої духовності може бути тільки Бог, бо Він є Дух, Любов, Істина, Життя і Путь. Людина не може бути началом духовності, вона тільки відбиває на собі те духовне сяйво, яке виходить від істинного Бога.
І саме тому володіє даром самопізнання, самоаналізу і самодослідження. їй дано проникати в себе – Богопізнання.

Першою довершеною Людиною став Ісус.

Невже Ви думаєте, що говорила б не маючи Основи. Загляньте в свою душу, там є Той Котрий розуміє.

З повагою та Любов*ю Світлана

avatar
3 virchi • 12:11, 03.07.2007 [Лінк на твір]
Не погоджуюсь з єретичними словами, але нічого не відповім, бо наше спілкування буде безкінечним, а ця тема вже геть для інших сайтів...
avatar
4 svetakedyk • 17:06, 03.07.2007 [Лінк на твір]
Ця тема не для інших сайтів, а для свідомих людей. Ви свідома людина!
avatar
5 svetakedyk • 20:01, 03.07.2007 [Лінк на твір]
Як і всі інші....
avatar
6 Архип • 20:41, 09.07.2007 [Лінк на твір]
Я попрошу не торкатися релігії, тому все що прочитане мною на сайті про вірування, доводить до злості. Я атеїст, але вірю у силу людини, у космос, у силу кохання та безглуздя. А те на чому заробляють гроші і ведуться війни - це не релігія, це пафос, гріх, нечистивість. У коментарях було "зачеплене", свято Івана Купала. Так от РІДНОВІРСТВО, одна з найреальніших релігій. Що є поганого, що людина вірить у природу, любить її, пестить. Наші пращури були рідновірами, а не язичниками. А ми здаємося на волю Єврейського Бога. Коли Володимир поставив наших предків на коліна і охрестив у Дніпрі. Коли більшість свят були вкрадені з інших релігій. Може Бог і є, може був і син Божий Ісус, вірте - це ваше право. Але я не продамся тим церквам, які грають у політику, які топчуть свою ж віру. Мені не подобається, заповіді Господні, мені не подобаються принципи. Покайся і тобі все простять, Повірити в нього, стати на коліна, і тільки тоді отримаєш путівку в РАЙ. Це несправедливо. Я теж раніше ходив до церкви, але те що я там бачив, вибачте, але це жах. І не принижуйте на сайті вірування, або не вірування інших людей, тому що за законами України. Україна немає офіційної віри і кожен має право вірити в СВОЄ. Ви можете видалити цей коментар, але досить.
На кожне приниження життєвих переконань людини на сайті я буду відповідати тим же.
Якщо ж ви не проти подібних дискусій то непотрібно забороняти думки та переконання інших людей. Тобто, я пропоную – вільно розглядати та дискутувати на всі теми. Або ж взагалі їх не торкатися.
Якщо ж хтось хоче подискутувати на цю тему будь ласка, я до ваших послуг.
avatar
7 virchi • 23:28, 09.07.2007 [Лінк на твір]
Шкода. Не відають що кажуть.
Усі біди в Світі від зневіри у Бога та продану душу. Нам намагаються нав*язати інші віри, навіть виправдавши нібито давньослов*янску, язичницьку, так так - язичницьку віру. Нажаль 75 років комуністичного бісовського зневірства дає свої плоди - плоди богохульства, відродження сектанства, ворожнечі між народами. Гордість нам не дає розкаятися у своїх гріхах. Ми виправдовуємо себе і пояснюємо відверті речі законами природи, законами фізики, багатобожеством... Може нам почати приносити людські жертви перуну? Не хочу принажувати нашу історію. Дикунські були вірування. Дикунські обряди. Повертаючи язичництво та багатобожество іноді прикриваються національною ідеєю. У свій час В. Соловйов дав таке формулювання: "Національна ідея - це не те, що думає про себе нарід в часі, а те, що думає про нього Бог у вічності". До речі, наш відомий історик М.Грушевський вважав, так тепер вважаю і я, що національною ідеєю нашого народу було православ*я. Його ми захищали і розповідали усьому світові. Коли буде віра в душі, Благословіння Боже - буде і держава, і наша, рідна, українська мова.

Проблема нашої держави та й інших - це релігійний нейтралітет - і результат - бердак у державі, бардак у наших серцях. На президентських виборах мало одне одного не повбивали. І за кого? За богів? Та ні - за таких, як ми. Тільки у багатших на сотні тисяч разів. Возвели собі кумирів, а потім кажемо - як нам погано жити!

А спробуйте покаятися. Чесно. Відверто. Іншій лидині (священнику) Не просто сказати - "Я каюся", а усвідомити свій гріх і більше цього не робити. НІКОЛИ! Не вийшло? Я так і знав! Гріхи не дають. Не дає лукавий!

А що поганого у заповідях Хрестових? Ви за вбивство, за крадіжки? За "спаннями" з чужими жінками, а жінок з чоловіками? Ви за розбиття сімей? За брехню? Сподіваюсь що ні. Та усі наші юридичні кодекси з тисячами статей не замінять ці заповіді. Такі прості і такі величні водночас.

Раз піднімають на сайті таку тему - значить потрібно. Ви можете її просто не переглядати. Та якщо ж написали - та маєте відповідь.

avatar
8 virchi • 23:52, 09.07.2007 [Лінк на твір]
Пані Світлано, з релігійно-етичних міркувань прошу не додавати до цієї статті коментарі на цій сторінці.

Шановні відвідувачі сайту!

Усі коментарі, залишені тут, будуть видалятись! Також буде понижуватись рейтинг користувачів та ставитись зауваження. Незареєстровані відвідувачі будуть заблоковані по ІР.

Та, це не означає, що цю тему не можна обговорювати на сайті. Коментарі лишайте у спеціальній темі на форумі. Швидко перейти до неї та лишити відгук Ви можете, коли перейдете за цим лінком

avatar
9 karas • 17:28, 01.06.2014 [Лінк на твір]
Стаття , (може із якоїсь майбутньої книжки) дуже цікава , я собі взяв на окрему замітку , до особливого прочитання , але , може я погано пишу , може проблеми не так вимальовую , а може вже такі питання не потрібно піднімати , але чомусь мені здається що людей глобальні і місцеві проблеми лише тепер , після майдану 2014 року лише починають хвилювати , а може ми спали усі ці 23 роки , а лише тепер починаємо прокидатися ? up
avatar
0
10 spydut • 16:05, 21.07.2021 [Лінк на твір]
Важливе питання , яке весь час стоїть тепер в основі кожного дня , а ми далі сприймаємо це все несерйозно , бо минуле вже нас по хижацьки давить і забирає майбутнє !!!!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz