|
|
В розділі матеріялів: 162
Показано матеріялів: 121-140 |
Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 » |
|
Чесність тепер, як розмінна монета,
Дріб'язок світу цього…
Чесні слова, яким серце відкрито,
Місця їм в світі нема…
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Людмила
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Ludmilka
|
Дата: 28.01.2022
|
|
|
У кожного із нас є власний світ...
свої гріхи, свої проступки, мрії...
Та тільки власний світ берись судить...
Не буде часу на чужі наділи...
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Людмила
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Ludmilka
|
Дата: 22.01.2022
|
|
|
Люди бувають просто не "твого розміру" і просто не твої!
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Людмила
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Ludmilka
|
Дата: 16.01.2022
|
|
|
Вдячність душі - це дарована ніжність...
|
|
Мені наснився незвичайний сон...
Де я дитиною лежу у травах...
Де бачу небо, сонця горизонт...
Прижмурює проміннячко ласкаве...
|
|
Сумувала птаха на зимовім гіллі...
Поглядом шукала цінне щось в сузір'ї...
|
|
Я не зронила жодної сльози,
коли ти відтинав бездушно крила…
Смиренно я чинила як хотів,
і мовчки із середини горіла...
|
|
Я намалюю осінь за вікном…
Живу…прекрасну…малюватим серцем…
Щоб кожен з різнобарвністю ідей…
Дививсь в віконце, як в своє люстерце…
|
|
Так хочеться блукати між хмарками…
З промінням коси заплести свої…
І бути трішки ближче з Небесами…
Крізь Небо завжди бачити цей світ…
|
|
Хіба ж я можу не думати? Хіба ж я можу не жадати, не горіти?...
|
|
Не осягнути нам вовчих страждань…
Вірності вовчої нам не пізнати…
Коли від туги Вона без вагань…
Душу готова за Нього віддати…
|
Бережіть, Люди, своє серце…
Світло в душах своїх бережіть…
|
|
Зима збиралась у дорогу…
В валізу вже зібрала сніг…
Сховала залишки морозу…
Та не змогла сховати сліз…
|
|
Так хочу притулитися я носом
В твою щоку колючу – найріднішу…
Я обійняти тебе дуже хочу…
Не відпускати й на хвилину більше…
|
|
Тремтів листочок бо боявся вітру…
І страх затьмарював усе його життя…
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Людмила
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Ludmilka
|
Дата: 06.03.2021
|
|
|
Чи бачив ти хоч раз щоб вовк пішов.?...Лишив щоб вірне серце і кохання?...
|
|
Не відпускай мене, візьми в свої обійми,
Лише з тобою не тремтить моя душа…
|
|
Сиділа Мрія серед трав...
|
Засійте променем весняним своє серце…
Нехай розквітнуть там любов і мрії
|
|
Ти вибач, що я нестримана…
Інакше не зможу я…
Бо я народжена з крилами…
Й кохає крилата душа…
|
|
|
