Чи може бути неспокійним розум у спокійної душі?
Чи може злоба гризти чисте серце?
Чи може квітнути добро в житті...
якщо весь погляд у чуже віконце?
Чи може яд пустити справжній плід?
Чи є добром нав'язане крізь когось?
І чи остудить твою воду чужий лід?
І чи ростиме чужим сонцем колос?
У кожного своя душа, свій шлях...
І ти не вправі вибрати за когось...
Давай лише своєму життю лад...
І власним світлом стань взірцем для когось...
Ніхто не житиме як хочеться тобі...
І не прийде до тебе по мірило...
І ні за кого не відчуєш біль...
Й не видужаєш, де комусь боліло...
У кожного із нас є власний світ...
свої гріхи, свої проступки, мрії...
Та тільки власний світ берись судить...
Не буде часу на чужі наділи...
Хай буде щастя в кожного із нас...
Хай душу спокій обійма щоночі...
І серце, хай, добром цвіте крізь час...
І Небо кожному, хай, щастя напророчить!!! /Л.Курбай/
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1313 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
