Сумувала птаха на зимовім гіллі...
Поглядом шукала цінне щось в сузір'ї...
Мов кришталь сльозинка покотилась пір'ям...
Омивало серце щось для нього цінне...
Всі ми наче птахи зводим погляд в небо...
Коли дуже хочем зірку щастя з неба...
Щоб вона пророча освітила долю...
Дарувала серцю від тривоги волю...
А на небі зорі завжди у чеканні...
Погляду земного й здійснення бажання...
Не сумуйте люди, бережіть надію ...
І частіше небу шліть із серця віру...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші