Найкраще, що можна відчути - це внутрішня тиша...
Не пустка, а як океану під сонцем обійми...
Так дивно, як посеред пошуку власної ніші...
Відчути, що з ніжністю, десь твій світ тебе прийме...
Ні осуду, і ні зрівняння,мабуть, це чуття не потерпить...
І дотику лише достатньо, щоб знову відчути...
Як омут, де я з головою, навколо ж життя круговерті...
А я невагомо в цій ніжності хочу тонути...
І легким торканням ловити на шкірі мурашки...
І поглядом ніжити в спогаді свій океан...
І серцем тремтіти у щасті, між хмар як загублена пташка...
В цей простір без жалю теж ніжність свою я віддам...✨️
/Л.Курбай/02.02.2022
Гарна лірика. І, що добре, є філософський підтекст. Крім того, під час читання довгих рядків змушують тебе усе більше задуматися над прочитаним (ну десь так). Єдине зауваження/пропозиція - дуже багато "..." Але то я вже прискіпуюся
дуже красиво.є над чим пороздумувати. бо й справді, тиша нам потрібна...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!