Як довго я маю терпіти цей біль... І ночі щораз мої рани ятрити не лінь... Любов моя катом лишилась в моєму житті... І в темряві ночі не сплять мої рої - думки... Народжена мудрою, та знаю я дно душі... І знаю я світла зцілення, до мене ж воно не спішить... А біль роздираючий прагне правди і кари... І силу в темряві будять глибокі тартари... В молитві Богу я втримую в серці світло... Крізь світла стрітення чекаю щоб день розквітнув... Я крила зранені зцілити не маю мрії... І той став карою, кого найбільш полюбила... Народжена сильною, з безмежним материнським серцем... Обпалена зливою життя вогнем, як з відерця... Я знаю замисли, я знаю про всі уроки... А власне прагнення й моя ж любов стали роком... Я знаю прощення, я вмію безмежно любити...Та як з серця вирвати??? Як душу свою відпустити? Будь поруч, Боже мій!!! Дай завжди іти за руку!!! Даруй душі моїй зцілення... Зціли крізь любов мою муку... Хай суд Твій, Боже, розсудить крізь Твою правду... Хай буде воля Твоя й безмежна любов Твоя завжди...
Мабуть треба відформатувати вірш, бо усе злилося воєдино
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема