Чт, 21.11.2024, 20:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

***І ночі щораз мої рани ятрити не лінь***

Як довго я маю терпіти цей біль... І ночі щораз мої рани ятрити не лінь... Любов моя катом лишилась в моєму житті... І в темряві ночі не сплять мої рої - думки... Народжена мудрою, та знаю я дно душі... І знаю я світла зцілення, до мене ж воно не спішить... А біль роздираючий прагне правди і кари... І силу в темряві будять глибокі тартари... В молитві Богу я втримую в серці світло... Крізь світла стрітення чекаю щоб день розквітнув... Я крила зранені зцілити не маю мрії... І той став карою, кого найбільш полюбила... Народжена сильною, з безмежним материнським серцем... Обпалена зливою життя вогнем, як з відерця... Я знаю замисли, я знаю про всі уроки... А власне прагнення й моя ж любов стали роком... Я знаю прощення, я вмію безмежно любити...Та як з серця вирвати??? Як душу свою відпустити? Будь поруч, Боже мій!!! Дай завжди іти за руку!!! Даруй душі моїй зцілення... Зціли крізь любов мою муку... Хай суд Твій, Боже, розсудить крізь Твою правду... Хай буде воля Твоя й безмежна любов Твоя завжди...

Додав: Ludmilka (17.02.2022) | Автор: © Людмила
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Курбай Людмила

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1574 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 leskiv • 21:53, 17.02.2022 [Лінк на твір]
Таке життя, що без Господа нікуди не дітись. Тримайтесь.
avatar
0
2 virchi • 19:38, 21.02.2022 [Лінк на твір]
Мабуть треба відформатувати вірш, бо усе злилося воєдино


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz